Наприкінці січня у Кам'янці - Подільському відбулись змагання зі скелелазіння серед юніорів, молоді, юнаків. За звання кращих боролись 139 спортсменів з різних куточків країни. Третє місце з цих змагань привезла у Курахове Вероніка Донець, вихованка тренера Андрія Геревенко. З юною спортсменкою, її мамою та тренером Кума. Сity вдалось поговорити.
Восьмирічна спортсменка чи не наймолодша учасниця змагань у Кам'янці – Подільському. Зараз вона навчається у другому класі гімназії «Престиж», а скелелазінням займається вже три роки. У п’ятирічному віці дівчина прийшла у гурток скелелазіння «Only up».
Маленька чемпіонка разом з мамою
«Не дуже очікувала, що переможу, але все ж вірила. До цього була на змаганнях у Харкові. Мені Кам'янець - Подільський дуже сподобався, особливо екскурсії у фортеці, там було цікаво. Коли перший раз прийшла на тренування трохи боялась висоти, але швидко звикла. Мені подобається проходити нові траси. До скелелазіння відвідувала секцію з гімнастики. Не знаю ким стану після школи, можливо, ветеринаром, але скелелазіння не покину. Ще мрію стати знаменитою та потренуватися у Карпатах», - розповіла нам маленька спортсменка.
Родина Донець
Вероніка виховується у спортивній родині. Її мама - Наталія Донець до війни вела секцію аеробіки у Донецьку. У 2014 році сім’я переїхала до нашого міста. Зараз Наталія викладає у школі фізкультуру, тато Павло працює у поліції. Наталія каже, що чоловік дуже любить ходити з Веронікою на спортивний майданчик, де вони обожнюють займатись на тренажерах.
маленькі скелелази разом із тренером Андрієм Геревенко
«Коли три роки тому з'явився скеледром у Кураховому пішла подивитись, спробувала зібратися по стіні самостійно і мені сподобалось. Скелелазіння цікаве новизною. Нові траси, кожне тренування щось нове, тобто це не рутинне заняття і не набридає. До того ж, під час занять тренуються всі групи м'язів – рук, ніг, спини. Не має такого, щоб якась група м'язів була перекачана», - розповіла Наталія. За її словами, родичі трохи були здивовані вибором такої секції для дівчинки, але вона вже й не мріяла про танці чи гімнастику, бо з першого разу захопилась скелелазінням.
Андрій Геревенко разом зі своїми вихованцями
У Вероніки це другі всеукраїнські змагання, перші проходили у Харкові. До цього дівчина займала призові місця на обласних змаганнях. За словами мами, на змаганнях такого рівня складно, бо суперники спортсмени із клубів, які працюють 10 – 15 років.
«Коли їхала у Кам'янець - Подільський, мої однокласники і вчителька побажали мені успіху і сказали, що вірять у мою перемогу, а я не могла їх підвести», - так Вероніка пояснює свою перемогу.
Як розповів тренер гуртка «Only up» Андрій Геревенко, у Кам'янці - Подільському пройшов перший етап змагань з болдурінгу – проходження спортсменами невисоких, крутопохилих стендів, серії коротких трас з рельєфами. Від Курахово на змагання їздили 9 спортсменів. У такій же віковій категорії, як і маленька курахівчанка, було ще 15 спортсменів з інших міст.
На змаганнях
«Минулі змагання у Харкові були першими для дівчини. Вона звісно трішки розгубилась. Для спортсменів важливо їздити на змагання, бо на кожному такому заході своя техніка та постановка трас під кожну вікову категорію. Вона бачила, що і як у Харкові, там складні траси і рельєфи. Тож у Кам'янці - Подільському була вже підготовлена. Треба було пройти 10 - 12 трас. Якщо у маленьких спортсменів не виходить пройти перші дві, то вони часто губляться. Вероніка пройшла першу трасу добре і налаштувалась на перемогу», – розповів він. За словами тренера, дорослі скелелази швидко освоюють техніку і тактику, а от малеча гнучкіша. У маленьких спортсменів майже немає страху висоти, вони швидше адаптуються, сприймають скелелазіння як гру. Хоча, їх техніку і тактику треба відшліфовувати. З дорослих готувати чемпіонів складніше, тож щоб досягти успіху у цьому спорті треба починати займатися у 5 - 8 років.
«У Вероніки є перспективи у спорті, вона здібна, швидко все схоплює, достатньо фізично підготовлена. Коли побачив, як вона підтягується 25 разів, був неабияк здивований. Звісно є проблеми з технікою, але це можна виправити. З нею треба працювати», - розповів тренер.
За його словами, для підготовки спортсменів у напрямку болдерінгу необхідне побудувати болдергіновий зал висотою 4 метрі, довжиною 10 метрів, оснащений сучасними рельефами та зацепами.
«Наш скеледром трохи застарів, він високий – 9 метрів, орієнтований під складність, але без нахилів, рельєфів замало, зацепи старі. Нові, сучасні коштують 300 євро. Їх потрібно 8 - 10 штук. Болдурінг на такому скеледромі відпрацювати складно, для цього потрібен невисокий, а крутопохилий скеледром, із короткими трасами з рельєфів», - додав він.
Перемога
Сьогодні на скельному тренажері важко відпрацювати всі тактичні та технічні заняття. Він маленький, шириною всього 5 метрів, а скелелазів чимало. Одна полноценна траса на спортсмена повинна бути три метра шириною. Діючи зацепи та рельєфи застаріли, малоефективні і потребують оновлення.
«Нам буде важко конкурувати із обласними клубами, якщо не удосконалимо свою базу. Буде складно готувати спортсменів всеукраїнського рівня. На скеледромі займається 30 дітей молодшого віку, це багато, з урахуванням того, що стенд розрахований на 12. Бажаючих займатися чимало, але скельний тренажер малий, доводиться відмовляти», - розповів Андрій Геревенко.
Всеукраїнські змагання зі скелелазіння на швидкість та складність пройдуть у березні у Харкові.
