«Як ми можемо заспокоювати дитину, коли самі неспокійні. Це неправильно!», – інтерв'ю з психологинею
Страх обстрілів, розлука з рідними, стрес від переїзду та невпевненість у майбутньому. Війна ставить серйозні виклики нашій психіці. І не кожен може справитися з ними самотужки. Але на допомогу українцям приходять найкращі психологи.
З перших днів російської окупації психологічну підтримку дорослим і дітям надають співробітники Лабораторії когнітивної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Роблять це цілодобово і безкоштовно. Кума.city поспілкувалася з директоркою Лабораторії, доктором психологічних наук Світланою Рудницькою.
«Психологи мають досвід дистанційної роботи ще від початку пандемії коронавірусу»
– Пані Світлано, скільки українців вже звернулося за консультаціями до Лабораторії від початку війни? Чи всім вдалося допомогти?
– У перші дні війни ми розмістили на офіційній сторінці нашої лабораторії у фейсбук інформацію про те, що проводимо безоплатні телефонні консультації. Вже понад 100 українців до нас звернулися і, я думаю, що більшості з них нам вдалося допомогти. У нас дуже потужний колектив: два академіки, один доктор наук, а також кандидати наук. І досвід надання віддаленої допомоги: чи телефоном, чи в режимі інтернет-конференції. Здобули його з початку пандемії коронавірусу. Зрозуміло, що зараз немає єдиного телефону довіри, як це було раніше. Кожен з нас працює з власних смартфонів. У кого є хороший інтернет, також надає консультації в режимі онлайн.
Психологи Лабораторії безкоштовно консультують з початку пандемії коронавірусу
– Розкажіть, будь ласка, як відбувається консультація?
– Зараз не бракує ліній довіри, але наша робота відрізняється від багатьох із них. Ми не орієнтуємося на одноразові консультації, а можемо працювати з людиною, з родиною стільки, скільки необхідно, щоби їм справді допомоги. Якщо, наприклад, хтось із нас не може вирішити певну проблему, або під час спілкування виявляється, що є багато різних проблем, завжди є можливість перенаправити до іншого фахівця Лабораторії, який спеціалізується саме на таких темах. До того, ми практикуємо онлайн-конференції одразу з кількома фахівцями і це насправді дуже дієво.
– Яких регіонів отримуєте найбільше звернень?
– Найбільше звернень є з Києва та з Київської області, а саме з тих населених пунктів, де були обстріли. Власне, мешканці Київщини й перші почали нам дзвонити. Трохи пізніше почалися звернення з Чернігова, де також дуже складна ситуація. А останні дні маємо багато дзвінків із Краматорська.
Жінок часто непокоїть розлука зі сім'єю, літніх людей – самотність
– З якими проблемами найчастіше звертаються українці до психологів у час війни?
На першому місці – це психологічні проблеми дітей. Вони є найвразливішою категорією як емоційно, так і психологічно. Є багато звернень, що діти болісно реагують на сирени. Маю на увазі, у тих регіонах, де ведуться бойові дії й після сигналів тривоги починаються обстріли. Або - змінюють поведінку через страхи: стають у деяких моментах агресивними, неслухняними, чи, навпаки, замикаються у собі.
Друга за масштабністю проблема - це відчуття самотності у воєнний час, насамперед це стосується людей старшого покоління. Їм дуже складно збагнути, що відбувається. Інколи вони не мають можливості отримувати більше інформації, бо не вміють користуватися гаджетами, інтернетом. Вони потребують просто діалогу, хочуть, щоб з ними порозмовляли, щоб їх заспокоїли. Людина телефонує, бо вона боїться або не знає що їй робити, а потім починає розказувати про своїх дітей чи онуків і ми бачимо, як одразу змінюється настрій у цієї бабусі чи дідуся.
Проблема, з якою звертаються багато жінок, - це вимушена розлука сім'ї. Вона разом з дітьми поїхала за межі України, а чоловік залишився тут, чи він пішов на війну, а жінка і діти чекають удома. Приходить усвідомлення розлуки та жінкам стає дуже страшно.
Також звертаються із проблемами фізіологічних розладів, які є наслідками нестабільних станів нервової системи. Наприклад, людина різко набирає вагу, навіть якщо вона мало їсть. Або ж, навпаки, дуже худне. Втратила сон чи ж загострилися якісь проблеми.
«Дуже важливо, щоб дитина відчувала, що бере участь у прийнятті рішень»
– Діти і війна - це узагалі дуже болюча тема. Як дорослі мають допомагати їм впоратися із переживаннями?
– Діти все копіюють з батьків. Якщо батьки є поруч і вони не панікують, не наганяють страх, то і дитина не буде знаходитися у панічному стані. Застерігаю від того, щоб починати заспокоювати дітей. Це неправильно! Як ми можемо заспокоювати дитину, коли самі неспокійні. Перед тим, як починати розмови на серйозні теми, зокрема, що стосується війни, обов'язково потрібно дізнатися, що дитина відчуває, що знає, як розуміє цю ситуацію і що турбує конкретно її. У дітей зовсім інші переживання і не завжди ми це можемо знати, якщо не запитаємо напряму. Обов'язково має бути відкритість.
Дорослі мають розмовляти з дитиною на всі теми, які її турбують, не має бути заборонених тем. Але, пам'ятаємо, розмовляти треба на тому рівні, на якому дитина може зрозуміти - відповідно до її віку. Дуже важливо, щоби дитина відчувала, що вона є разом із дорослими, що може допомогти й бере участь у прийнятті рішень. Наприклад, ми заклеюємо вікна, щоб не травмуватися осколками під час обстрілів. Пояснюємо це дитині й робимо це разом. Складаємо валізу теж разом. Разом обговорюємо переїзд. В цей момент дитина відчуває відповідальність і єдність з сім'єю. Стараємося якомога більше проводити часу разом. Робити разом якісь домашні справи. Це може врятувати родину від кризових ситуацій, дає відчуття одне одного і підтримки.
– Війна розлучила мільйони українських родин, будемо сподіватися що ненадовго. Що порадите їм?
– Зараз як ніколи важливо багато спілкуватися, навіть на відстані. Невідомо що буде завтра і потрібно цінувати кожен момент спілкування. Якщо у сім’ї були проблеми до війни, не треба зараз на них акцентувати уваги. Використовуйте кожну хвилину, коли є можливість порозмовляти, є змога переписуватися - робіть це. Фотографуйте дітей і відправляйте чоловікові. Говоріть, що сумуєте і чекаєте зустрічі. Зараз потрібно максимально підтримувати один одного.
Координатор безкоштовної психологічної допомоги Кирило:
+38093 686 77 61 (viber/telegram/whatsapp)
+38099 029 82 93 - дзвінки
