Він мріяв про графічний планшет і почав підпрацьовувати, щоб назбирати на нього гроші. Але усе, що наскладав, віддав на допомогу українським військовим.
Історія 11-річного Максимка з Покровська вразила всю Україну. Зі своєю сім'єю хлопчик змушений був тікати від війни у Чернівці. І, щоб не сидіти без діла, розклеїв по місту оголошення, що готовий виконувати дрібну хатню роботу — виносити сміття чи приносити воду. Частину виручених грошей обіцяв віддати на Збройні Сили України. А врешті назбирав на 22 бронежилети, 5 розгрузок, тепловізор і пристрій нічного бачення для наших військових. Чому вирішив зайнятися волонтерством — Максим розповів Кума.city.
Юний волонтер назбирав гроші на велику партію бронежелетів, тепловізор і пристрій нічного бачення для ЗСУ
"Брату знайшли роботу і мені теж захотілося заробляти гроші"
- Максимко, чому ти вирішив зайнятися волонтерством, як прийшла ідея підробітку?
- Коли ми з мамою переїхали у Чернівці, через декілька днів до нас приїхав мій старший брат, якому 17-ть років. Мама з ним говорила, що треба шукати роботу і щось робити. Брату знайшли роботу і мені теж захотілося заробляти гроші. Минулого літа ми з мамою читали книжку Бодо Шефера "Пес, на ім'я Мані, або Абетка грошей", там дівчинка вигулювала собак, котів і за це їй платили. І мені мама сказала, що я теж так можу, але не тільки вигулювати тварин, а ще якусь дрібну роботу виконувати: виносити сміття чи приносити воду. Ми склали оголошення. Я написав, що хочу допомогти своїй сім'ї та країні, що частину зароблених грошей перерахую на ЗСУ. Ці оголошення ми розклеїли у районі, де жили, і так я почав працювати.
Хлопчик написав оголошення, що готовий працювати і розклеїв його у Чернівцях
- Чи розраховував ти, що відгукнеться так багато людей? Чи мав постійних клієнтів?
- Ні, я взагалі не чекав, що буде такий ажіотаж. Навпаки, думав, будуть дзвонити і казати, що я шахрай, що просто хочу заробити гроші. Хтось побачив моє оголошення і виклав його в інтернет. І почалося стільки дзвінків... я не чекав взагалі. Потім вже мав багато постійних клієнтів.
- Яку максимальну суму платили за твою роботу?
- В оголошенні ми написали розцінки за роботу: винести сміття чи принести воду - 5 гривень, погуляти з твариною - 25 гривень. Але дуже часто мені платили більше. Максимально - 200 гривень. Люди знали, на що я збираю гроші, хвалили й платили, хто скільки міг.
"Зрозумів, що допомагати зараз набагато важливіше, а моя мрія може почекати"
- Про що ти мрієш?
- Я хочу навчитися малювати і піти на курси графічного дизайну. Чесно кажучи, я хотів, купити собі графічний планшет. Коли я збирав на бронежилети, то думав потрошки і на нього відкладати. Ну це спочатку, коли в мене ще не було такої популярності. А потім зрозумів, що допомагати зараз набагато важливіше, а моя мрія може почекати.
Нещодавно, сім'я Максимка переїхала в інший район Чернівців і хлопчик поки припинив займатися волонтерством, адже їздити до клієнтів, яких мав наразі неможе.
"Він дитина і поки що я вирішила, що треба взяти паузу. Війна війною, але і навчання треба не закидати, і все-таки літо, хочеться, щоби син трішки відволікся від війни. Це, мабуть, нам дорослим більше про це треба думати. Хоча Максимко і зараз каже: мамо нам треба придумати щось нове, щоби я міг знову допомагати. Ми переїхали в інший район. Син казав: давай тут розклеїмо оголошення. Але ми вирішили якусь іншу ідею пошукати", - каже мама хлопчика Олена.
