Укуси тварин в Мар’їнському районі – головна проблема травматологів курахівської лікарні. Чим небезпечні рани від зубів тварини та як уникнути страшних наслідків розповіли районні лікарі: рабіолог Микола Григораш та травматолог Михайло Чирков.
Люди будь–якого віку стають жертвами нападу собак, котів, рідше – кажанів, лисиць та куниць. Найнебезпечнішою хворобою, яка може передатися через укус тварини, є сказ. Протягом 2018 року з 106 звернень 40 осіб отримали вакцинацію проти сказу. За рабіологічною та травматологічною допомогою з початку 2019 року звернулася 71 особа. Близько половини постраждалих від укусів були направлені на антирабічну вакцинацію.
Небезпечні наслідки
Зараження сказом від тварини може настати не лише через укус, а й через попадання слини або крові хворої тварини на шкіряні покриви людини. Сказ – це вірусне захворювання, яке гарантовано приводить до смерті. Для того, щоб вірус «не встиг» досягнути головного мозку, необхідно робити антирабічну вакцинацію.
Пацієнт лікарні після нападу собаки
Напад тварини небезпечний не лише зараженням сказу, оскільки напасти може й не хворий собака або кіт. У ротовій порожнині знаходиться велика кількість бактерій, які неодмінно попадають у рану при укусі. Кожна укушена рана заздалегідь вважається лікарями інфікованою і алгоритм надання допомоги завжди враховує цей фактор. Рани, відірвані кінцівки, розірвані м’язи та сухожилля – з такими зверненнями доводиться працювати медикам курахівської лікарні.
«В першу чергу необхідно промити рану милом. Зробити 20–відсотковий мильний розчин і промивати рану протягом 15 хвилини або нанести господарче мило і змити водою», – кажуть лікарі–травматологи курахівської лікарні. Другий крок – обробка рани антисептіком (хлоргексидин, бетадин та інші).
Районний лікар–травматолог, завідувач травматологічним відділенням курахівської лікарні Михайло Чирков
«Варто зупинити кровотечу, місце рани притиснути. Не треба намагатися накласти джгут, якщо не вмієш. Єдиний випадок, коли необхідно обов’язково накладати джгут – це відірвана кінцівка або відкушені пальці», – навчає Микола Григораш, районний лікар–рабіолог.
Домашні та вуличні тварини можуть напасти у ряді випадків. Годування, гра, надто нав’язлива поведінка людини, втручання на територію тварини, швидке переміщення в її полі зору (особливо на велосипеді) можуть викликати агресію собаки. Діти та люди в стані алкогольного сп’яніння нерідко самі провокують собаку, дратуючи його своєю активною увагою. Кіт також може вкусити людину через втручання на його територію. Кажани самі не нападають на людей, але якщо їх турбувати, брати в руки – вони можуть почати оборонятися. Важкими травмами напади тварин в нашому районі закінчувалися нечасто, але існують різні приклади. Цього року звернувся пацієнт, якому собака відірвав кисть руки. Іншого разу надавали допомогу дівчині, яку собака вкусив за обличчя.
Районний лікар – рабіолог, лікар – травматолог курахівської поліклініки Микола Григораш
«Кількість нападів збільшилась тому, що збільшилась кількість тварин на вулицях міста. Немає приютів, собак стерилізують та випускають на волю. Жовта бирка на вусі каже лише про те, що собака стерилізована і не зможе розмножуватися. Але від агресії це її ніяк не звільняє», – ділиться своєю думкою Микола Іванович.
Статистика
Статистика звернень після укусів тварин за останні роки, надана травматологічним кабінетом курахівської полікліники:
2012 рік – 24 особи;
2013 рік – 24 особи;
2014 рік – 55 осіб;
2015 рік – 55 осіб;
2016 рік – 35 осіб;
2017 рік – 59 осіб;
2018 рік – 106 осіб;
2019 рік (з 1 січня по 1 вересня) – 71 особа.
Цифри кажуть самі за себе – кількість укусів збільшилася за 7 років більше, ніж в 4 рази. «Вийдіть на вулицю і подивіться – всі ми в групі ризику», - каже завідувач відділенням травматології курахівської лікарні Михайло Чирков.
Михайло Чирков та пацієнт після одужання
Вакцинація проти сказу назначається в кожному випадку, коли встановити нагляд за твариною не можливо – її вбито, вона втекла або померла. Якщо ідентифікувати тварину можливість є – інформація з лікарні надається до ветеринарної служби, яка має доглядати тварину протягом 10 – 14 днів.
За сім років роботи травматологічного кабінету в Кураховому смертельних випадків за участі тварин не було. Сучасна антирабічна вакцинація більше не потребує тридцяти уколів у живіт, її замінено на 5 щеплень протягом одного місяця.
