Він стоїть у залі, присвяченій дитячим та юнацьким рокам Сергія Прокоф’єва. За словами старшого наукового співробітника музею Наталії Скиби, рояль купили майбутньому композитору батьки, коли йому було сім років. Тоді він коштував 700 рублів, для порівняння, наприкінці позаминулого століття за 60 рублів можна було купити дійну корову. Тож 700 рублів – цілий капітал. До того ж рояль везли на підводі з залізничного вокзалу у Гришино – сучасного Покровську. Але, коли родина композитора після смерті батька у 1910 році виїхала з села, всі речі вони залишили тут. То ж той, перший рояль Сергія Прокоф’єва, не зберігся, але у залі стоїть рояль, який також належить композитору. У 1914 році він отримав першу премію, на яку і придбав такий самий рояль, який був у його дитинстві. Коли у 1991 році народний музей реорганізовували у меморіальний і збирали експонати, відкликнулась родина, у якої вдома зберігався рояль композитора. Саме так він потрапив у музей. За словами Наталії Скиби, роялі фірми Schroder зараз зберігаються лише у приватних колекціях. Їх виробництво припинилось ще у 1918 році. До речі, науковець розповіла, що подібний рояль був у Ференца Ліста. Під час його приїзду в Одесу інструмент при вивантаженні пошкодили, тож композитор залишив його у місті. Зараз рояль зберігається у музеї Одеси.
