Велика, або Страсна П'ятниця — це найскорботніший і найурочистіший день Страсного тижня в християнському календарі. У 2025 році цей день припадає на 18 квітня, лише за два дні до світлого свята Великодня, яке відзначатиметься 20 квітня. Страсна п'ятниця присвячена спогадам про страждання, розп'яття на хресті, смерть та поховання Ісуса Христа.
День скорботи та спокути
Сама назва "Страсна" походить від слова "страждання" і вказує на події останніх днів земного життя Христа, Його муки — Страсті Господні. Страсна п'ятниця є кульмінацією цих страждань. У цей день віряни згадують несправедливий суд під проводом Понтія Пілата, засудження Ісуса, Його хресну дорогу на Голгофу, розп'яття між двома розбійниками, передсмертні муки, саму смерть на хресті та подальше поховання у гробниці.
З богословської точки зору, смерть Христа — це не просто трагічна подія, а добровільна жертва, принесена задля спокутування гріхів усього людства. Саме через цю жертву, як вірять християни, була виконана Божа обітниця про спасіння. Символічним моментом стала подія, описана в Євангелії: в мить смерті Ісуса завіса в Єрусалимському храмі, що відділяла Святеє Святих, роздерлася надвоє. Це ознаменувало відкриття прямого доступу до Бога для всіх людей через жертву Його Сина. Смерть Христа стала актом безмежної любові та перемоги над гріхом і смертю, відкривши шлях до вічного життя.
Тому для вірян Страсна п'ятниця — це день глибокої скорботи, але водночас і день усвідомлення великої Божої любові. Це час для посиленої молитви, покаяння у власних гріхах, які, згідно з віровченням, і стали причиною страждань Спасителя, подяки за Його жертву та глибоких роздумів — "говіння".
Винесення Плащаниці та молитва
Богослужбове життя у Страсну п'ятницю має свої унікальні особливості. Найголовніша з них — цього дня не звершується Божественна Літургія.
Основні богослужіння цього дня включають:
Утреня (Велика П’ятниця): Часто служиться ще ввечері у Великий Четвер. Центральною частиною цієї служби є читання "Дванадцяти Страсних Євангелій" — дванадцяти уривків з чотирьох Євангелій, які послідовно розповідають про страждання Христа від Тайної Вечері до поховання. Під час читання віряни зазвичай стоять із запаленими свічками. Існує благочестивий звичай приносити вогник від цієї свічки ("страсний вогонь") додому та оберігати його в лампадці або ж позначати ним хрести на одвірках.
Царські Часи: Особливе богослужіння, під час якого читаються уривки з Євангелій, що стосуються подій цього дня.
Вечірня з винесенням Плащаниці: Це центральна служба Страсної п'ятниці, яка зазвичай відбувається вдень, близько другої-третьої години — в час, коли, як вважається, помер Ісус. Кульмінацією вечірні є Чин винесення Плащаниці. Плащаниця — це велике прямокутне полотно із зображенням тіла померлого Христа, що лежить у гробі. Вона символізує той саван (плащ), в який було загорнуте тіло Спасителя після зняття з хреста. Священнослужителі урочисто виносять Плащаницю з вівтаря на середину храму.
Процесія та поклоніння: Часто перед покладанням Плащаниці відбувається урочистий обхід навколо храму (зазвичай тричі). Після цього Плащаницю кладуть на спеціально прикрашений стіл ("Божий гріб") у центрі храму для поклоніння вірних. Люди підходять, моляться і побожно цілують Плащаницю. Вона залишається в центрі храму до великодньої служби.
Утреня Великої Суботи (Чин Погребіння Плащаниці): Іноді ця служба, що символізує поховання Христа, відбувається вже ввечері у п'ятницю.
Народні традиції та суворий піст
Страсна п'ятниця відзначається найсуворішим постом протягом усього року. Багато вірян дотримуються повної відмови від їжі та навіть води аж до моменту винесення Плащаниці в храмі. Після цього дозволяється споживати лише дуже просту їжу — хліб та воду. Категорично забороняється вживати рибу та будь-які інші скоромні продукти. Така тілесна стриманість є вираженням скорботи, покаяння та духовної дисципліни.
Цікавою і дещо суперечливою є традиція випікання пасок або хліба у Страсну п'ятницю. З одного боку, деякі люди вказують, що це дозволено і навіть бажано. Існує народне вірування, що хліб, спечений саме в цей день, має особливі властивості: він ніколи не пліснявіє, допомагає зцілювати від хвороб, оберігає дім від пожежі, а моряків — від кораблетрощі. Шматочок такого хліба могли зберігати за іконами цілий рік як оберіг. Перед початком випікання рекомендувалося прочитати молитву "Отче наш".
З іншого боку, існують свідчення, що пекти паски у Страсну п'ятницю заборонено, адже цей день має бути присвячений виключно молитві та скорботі, а всю підготовку до Великодня слід завершити у Чистий четвер або ж відкласти на Велику суботу.
Також зберігся звичай приносити додому зі служби 12 запалених свічок і дати їм догоріти вдома — вважалося, що це принесе щастя та достаток на весь рік. Це перегукується зі звичаєм принесення "страсного вогню".
Що заборонено робити у Страсну п'ятницю
Існує чимало заборон, пов'язаних зі Страсною п'ятницею, які підкреслюють її особливий скорботний характер. Головна з них — заборона на будь-яку фізичну працю. Це стосується:
Хатніх справ: Прибирання, прання, шиття, в'язання, вишивання. Вважається, що прибирання слід завершити у Чистий четвер. За повір'ям, випрана в цей день білизна залишиться брудною або на ній з'являться криваві плями.
Важкої роботи: Рубання дров, тесання, роботи з сокирою чи іншими металевими інструментами.
Сільськогосподарських робіт: Особливо заборонено працювати на землі, копати, садити, сіяти — тобто все, що пов'язане з "протиканням" землі залізом. Вірили, що посаджені в цей день рослини не зійдуть або не дадуть врожаю.
Категорично заборонені веселощі та розваги: Не можна співати, танцювати, сміятися, слухати музику, відвідувати розважальні заходи, влаштовувати гучні гуляння. Народна приказка застерігає: "Хто в Страсну п'ятницю сміється (веселиться), той весь рік плакатиме".
Не можна сваритися, лихословити, кричати, пліткувати та гніватися. День має пройти в тиші та спокої.
Існують також інші заборони, що базуються переважно на народних віруваннях:
На землю: Вважалося, що від того, хто це зробить, відвернуться всі святі на цілий рік.
Догляд за собою: Краще не стригти волосся, робити манікюр чи інші косметичні процедури.
Алкоголь: Вживання спиртних напоїв заборонено. Існує повір'я, що той, хто нап'ється в цей день, ризикує стати залежним на все життя.
Подружня близькість: Вважається недоречною, існує повір'я, що діти, зачаті в цей день, можуть народитися хворими.
Прикмети та вірування дня
Окрім церковних настанов та заборон, зі Страсною п'ятницею пов'язано чимало народних прикмет та вірувань, які передавалися з покоління в покоління. Багато з них стосуються погоди та її впливу на майбутній врожай:
- Сонячний, ясний, теплий день віщував теплу весну та літо, а також гарний врожай хліба.
- Дощова погода обіцяла холодне та дощове літо.
- Хмарне небо вважалося ознакою поганого врожаю зернових чи ягід.
- Зоряна ніч пророкувала родюче літо або щедрий врожай пшениці.
Існували також вірування, пов'язані зі здоров'ям та захистом:
- Вважалося, що каблучка (перстень), освячена в церкві у Страсну п'ятницю, захищатиме від хвороб.
- Існувало повір'я, що повне утримання від води в цей день (до Страсної суботи) захистить людину від будь-якої шкоди, завданої напоями, до кінця життя. (Це слід сприймати як народне вірування, а не медичну пораду).
- Інше повір'я стверджувало, що той, хто повністю утримається від їжі та води, зможе за три дні дізнатися час своєї смерті. (Це також є суто народним віруванням).
- Вважалося, що Страсна п'ятниця — сприятливий день для того, щоб відлучити дитину від грудей; вірили, що тоді малюк ростиме здоровим.
Цей день сповнений як глибокого богословського змісту, так і багатих народних традицій та вірувань. Проведений у молитві та покаянні, він стає важливим кроком на шляху до світлої радості Великодня, нагадуючи про ціну спасіння та безмежну Божу любов. Це час для духовного зосередження та підготовки до святкування Воскресіння Христового.
