Евакуація в Україні активно триває з початку повномасштабного вторгнення росії. І хоча її темпи суттєво знизилися і такого великого потоку людей вже немає волонтери зазначають, що необхідність в евакуації не зникла. Так вважає і засновник фонду «Янголи спасіння» Дмитро Мишенін, який евакуює людей та розвозить гуманітарну допомогу. Про поточну ситуацію з евакуацією з Донецької області, її перспективи та проблеми, з якими стикаються волонтери і переселенці дізнавалася КуМа.City.
Географія евакуації
Засновник фонду «Янголи спасіння» Дмитро Мишенін, який з кінця лютого 2022 року евакуює людей, зазначає, що їх організація евакуює людей з Донеччини щодня, не дивлячись на те, що потік осіб, які покидають небезпечні райони, впав. Він порівнює, що за аналогічний період минулого року вони могли евакуювати до 600 осіб на день, а зараз ця цифра складає десь 20-60 людей. У середньому до 150 осіб виїжджає із Донецької області на тиждень.
Також змінилася і географія евакуації. Минулого року «Янголи спасіння» проходили евакуацію з Донецької та Луганської області, зараз – лише Донеччина та інколи деокуповані райони Луганської області.
Зараз «Янголи спасіння» евакуюють людей, в основному, з Часового Яру, Торецьку, Нью-Йорку, рідше — Курахового. Загалом, північ Донецької області. Дмитро зазначив, що з Курахового зараз практично немає заявок. Якщо є заявки індивідуальні з боку Курахового, то вони маленькими машинами людей вивозять на поїзд.
Причину низьких темпів евакуації з Курахового він вбачає в тому, що в місті не лишилося багато людей, тому що з початком бойових дій звідти відправлялися значні потоки людей, так як в тому районі було найнебезпечніше. «Ми почали евакуювати з Волновахи – це на південь від Курахового. Спочатку південь Донецької області евакуювався, потім – північ», — пригадує волонтер.
Евакуація
Не евакуюють «Янголи спасіння» людей з Авдіївки, Мар'їнки та Бахмату. До Авдіївки волонтери не їздять, але підтримують там місцеву команду. Ця команда возить в Авдіївку гуманітарну допомогу та вивозить людей. «Там бували парадоксальні ситуації, коли в березні до Авдіївки поверталися люди, бо нема за що жити», — поділився Дмитро.
«Янголи спасіння» не евакуюють з Мар'їнки, але туди можуть поїхати Курахівські волонтери, бо вони краще орієнтуються на місцевості.
«Люди все одно їдуть. Найчастіше евакуюються у крайніх випадках — або психологічно допекло, або будинок розбили. Зараз евакуація дещо стандартизувалася. Дрібні машини адресно забирають людей, привозять до Слов'янська, Краматорська, далі ми їх вивозимо», — каже він.
Від небезпечних районів Донеччини до центрів розселення
Людей, які прийняли рішення евакуюватися, «Янголи спасіння» намагаються привезти до тимчасових центрів Слов'янська та Краматорська. Когось вони забирають з гарячих точок дрібним транспортом і привозять до центрів переселенців, когось привозять до цих центрів інші волонтери, хтось приходить сам. І далі вони автобусами вивозять всіх людей до Покровська для подальшої пересадки на евакуаційний потяг, де партнери будуть працювати над розселення.
Але великою проблемою зараз є з центри розселення. З цим волонтери щодня стикаються. У Дніпропетровській області залишитись складно. Центрів переселенців там мало і вони переважно транзитні. Саме у Дніпрі зупиниться нереально — ціни на нерухомість дуже високі. Люди переважно їдуть в центр і на захід України.
«Наразі у шелтерів велика завантаженість. Людям об'єктивно нема де розміститися. Багато людей живуть один в одного на головах. Знайти місце у шелтері — це велика проблема. Це не так складно, як на початку бойових дій, але все одно. Набагато легше знайти шелтер із поганими умовами, а знайти хороший центр із нормальними умовами проживання дуже складно», — ділиться Дмитро.
Найсерйозніша ситуація, за словами Дмитра, із розміщенням маломобільних. Крім розміщення ще є проблеми з їх доглядом. І догляд за ними є більшою проблемою, ніж розміщення, тому що персоналу не вистачає.
Перспективи подальшої евакуації з Донеччини
Дмитро точно впевнений, що евакуація буде потрібна до перемоги, а після цього буде необхідна евакуація назад, тому що в багатьох населених пунктах не буде транспорту, а людям треба буде пересуватися, отримувати пенсії, зарплати і т.д.
Волонтер вважає, що потрібно вірити у краще, але готуватися до гіршого. І треба бути готовими до будь-якого розвитку подій. Через те, що ніхто не знає, як піде контрнаступ і скільки він триватиме, але чим більше буде затяжних моментів, тим більше буде потрібна евакуація.
«Евакуація буде потрібна до кінця війни. І навіть після. Евакуація — це шлях до безпеки, навіть якщо він йде в нікуди. Життя в невизначеності краще, ніж смерть у вирві від снаряда», — підкреслив Дмитро.
