Молодят не бентежать АТО і нестійке становище в країні. Незважаючи ні на що бажаючих узаконити свої стосунки не стає менше. З початку року по 1 вересня у всьому Мар'їнському районі було зареєстровано 157 шлюбів.
Шлюб можна зареєструвати в районному загсі, міській або селищній раді. Зазвичай, молодята самі обирають де їм зручніше. Але урочисті церемонії зараз проводяться лише в Курахове (в будівлі міської ради). Алла Федорівна працює тут вже 17 років.
«Робота з людьми — складне ремесло, але до цього звикаєш, — розповідає Алла Гладка. — Як і в кожній роботі є свої плюси й мінуси. Реєстрація смерті — завжди непросто, щоразу потрібно знайти якісь слова співчуття і підтримки для людей. Але я також реєструю і народження дітей і шлюбу, і це класно. Я взагалі з молоддю люблю спілкуватися, мені це подобається».
Більше того, в Курахове часто приїжджають розписуватися не тільки з нашого району.
«Курахове — дуже популярне місце. До нас їдуть пари з Покровського та Великоновосілківського району. Люди приїжджають із Селидового, Острого, Курахівки, Гірника, Островського, Улакли, Константинополя. Всіх не перелічити, — каже Алла Федорівна. — Багато хто бажає відзначити весілля, а не тільки розписатися. Люди свята хочуть».
Валерія Мандрова з чоловіком
На руку міста грає і розвинута інфраструктура.
«Курахове останнім часом розквітло. З'явилося багато красивих місць, де можна пофотографуватися на пам'ять — місток для закоханих, Дерево миру, прекрасні сквери з лавками, фонтанчиками, екзотичними деревами й гарними квітами, — додає жінка. — Та й ресторани у нас хороші. Готують смачно і не дуже дорого».
Чимало пар одружуються тут і з Курахового. Валерія Мандрова, яка вийшла заміж в кінці серпня, теж відзначила весілля в рідному місті.
«Мій чоловік з Курахового, як і я. Ми обоє мешкали на Південному мікрорайоні, навіть будинки поряд знаходилися, — каже Валерія. — Три роки зустрічалися, а потім вирішили одружитися. Більшу частину підготовки взяли на себе батьки. Взагалі готувалися до весілля недовго, десь місяць».
Але дівчина вважає, що все пройшло дуже вдало.
«Весілля було шикарне. Спочатку урочиста церемонія, потім фотографувались на площі й поспішили в ресторан. Було дуже весело, бо всі найважливіші люди були поруч, — згадує Лера. — Але найбільше мене здивував мамин подарунок. Вона присвятила нам реп, з підготовкою якого їй допомагав мій брат. Це було одночасно і круто, і зворушливо. Для нас, і для всіх гостей це було повною несподіванкою. Навіть мій тато не знав».
Ні вік, ні війна не стануть на заваді щастю
Часто на розпис приїжджають з окупованих територій, щоб отримати чинний на території України та в інших країнах документ.
«З Донецька їдуть, з Макіївки, Горлівки, — розповідає Алла Федорівна. — Ми перший великий населений пункт після лінії розмежування. А у них ситуація така, що і нікуди більше їхати».
Війна змінила багато доль і не завжди в гіршу сторону.
«Досить багато дівчат вийшли заміж за військових різних чинів — від рядових до офіцерів. Деякі хлопці, закінчивши службу, потім забирали дівчат з собою. Так, знайома довго не могла знайти собі пару в Кураховому. Коли якось приїхав сюди хлопець з іншого регіону служити, закохався в неї і забрав з собою додому після весілля, — посміхається Алла Гладка. — Бували випадки й коли шлюб реєстрували пари, де він і вона — обидва військові».
Вік також рідко буває перешкодою для щастя. За статистикою з початку 2019 року в Мар'їнському районі шлюб реєстрували як дівчата 16 років, так і наречені у віці 65 років.
«Одружуватися приходять люди різного віку. Ось недавно у мене були люди, які прожили вже багато років разом, а лише зараз вирішили розписатися, але таких не дуже багато, як правило. В основному, все-таки молодь, — каже Алла Федорівна. — Є й ті, у кого вдруге з'єднуються долі. Розійшлися коли були молоді, пожили, зрозуміли, що погано окремо, подали знову заяву. А потім вже приходили народження дітей реєструвати. Є й такі випадки. Це долі людські й всяке бувало».
У кедах та вишиванках
Алла Федорівна каже, що сучасні молодята часто з креативом підходять до вибору вбрання.
«Раніше все було більш суворо. В основному, всі наречені були в традиційних весільних білих пишних сукнях. Зараз стали вільніше самовиражатися у виборі одягу, — зауважує жінка. — Якось прийшла пара, де хлопець був в шортах, білій чи то футболці, чи то сорочці з червоним метеликом, а дівчина — в короткій, пишній спідниці, схожій на балетну пачку. І обидва в білих кедах з червоними шнурками. Було дуже незвично».
Також останнім часом досить популярні весілля в українському стилі.
«Часто можна побачити нареченого і наречену в одязі з вишивкою. У дівчини — на сукні, у хлопця — на сорочці, — додає Алла Федорівна. — Навіть батьки часто теж у вишиванках приходять, не порушуючи загальну стилізацію весілля».
