Підприємниця Тетяна працює в кіоску с продажу побутової хімії на курахівському ринку з 2015 року. Усміхнена жінка доброзичливо обслуговує покупців, дотепно жартує з колегами з сусідніх кіосків та наче випромінює гарний настрій.
Після школи пішла працювати
Трудовий шлях дівчини почався одразу після закінчення школи. «Мама хворіла, в мене не було вибору, про навчання навіть думки не було. Влаштувалася на завод «Геркулес» у Донецьку у відділ кадрів, де працювала до початку війни», – згадує Тетяна.
Дівчина захоплювалася мотоспортом, але в 2008 році в її мотоцикл врізалося авто. Після аварії Тетяні довелось півроку лікуватися, щоб відновити всі функції організму. Але це не стало перешкодою для того, щоб через три місяці знову сісти за кермо.
Тетяна на роботі
Любов до дітей
«Я інвалід дитинства, в мене друга неробоча група, з якою важко влаштуватися на роботу. Була нянею, сиділа з дітьми, робила з ними уроки. Особливо добре виходило пояснювати математику, мої вихованці підтягували успішність в школі завдяки нашим заняттям», – розповідає дівчина.
Любов до дітей Тетяні притаманна і це помітно, коли приходять покупці з дітьми. Малеча знає, що тут її чекають з усмішкою та зі смачною цукеркою і з радістю біжить до продавчині. «Купую цукерки для дітей тому, що знаю, що не кожна родина може дозволити собі побалувати дитину смачненьким», – зізнається вона.
Початок підприємництва
«На початку 2015 року одна знайома підприємниця поїхала з міста, залишивши порожніти торгову точку на ринку. Я вирішила не упускати місце і взятися за торгівлю побутовою хімією самостійно. В мене було п’ять тисяч гривень на початок, щомісячна пенсія за інвалідністю в тисячу гривень і пусті прилавки, за які треба було заплатити оренду. Дуже допоміг торговий представник однієї фірми, який на свій страх та ризик оплатив товар зі свого гаманця і дав мені його під реалізацію», – пригадує Тетяна.
Робоче місце Тетяни
Підприємниця зізнається, що робота важка не тільки фізично, а й морально. «Прибуток від роботи близько п’яти тисяч гривень на місяць при щоденному робочому графіку на «розкрученому» місці на ринку. Мама вчила: навіть якщо тобі погано, ти маєш допомогти ближньому. Люди, які мене оточують – це те, що дає мені сили. Радує, коли приходять постійні покупці і кажуть: «Дякую, що ви ще тут». Радують торгові представники, які навідувались до мене в лікарню, коли хворіла. Радують друзі, які підтримують і готові виконувати мої прохання, навіть якщо вони самі втомились на роботі, а я прошу манної каші», – розповідає дівчина.
Народний рецепт
Продавчиня намагається допомогти з вибором кожному покупцеві. В продажу є великий вибір пральних порошків, серветок, пакетів, шампунів, засобів для прочищення труб різних виробників. Та коли хтось питає, чим почистити труби від неприємного запаху, Тетяна рекомендує перед спеціалізованим засобом спробувати народний рецепт. «До того, як використовувати засіб, можна спробувати позбутися невеликого засмічення труб окропом або содою і оцтом», – радить вона.
Робочі обставини
Товар Тетяні привозять щодня, вона працює з 54 постачальниками з Донецької та Дніпровської областей. «Четвер – найактивніший день, 10 торгових представників привозять товар, який необхідно прийняти, перерахувати та перевірити. Буває неякісний, прострочений, контрабандний товар, який важко відрізнити від оригіналу. Ціна помилки – кошти зі свого карману», – розповідає вона.
Наша співбесіда проходить на робочому місці у відкритому кіоску без опалення, тож в осінньому одязі тут досить прохолодно. «Взимку замерзають безспиртові серветки та рідкі засоби, що не подобається покупцям. Утеплитися та зачинити двері неможливо. Запах пральних порошків в приміщенні буде такий, що тут не можна буде знаходитись», – ділиться Тетяна, гріючись чашкою чаю.
