Про те, що заважає нам бути щасливими, знайти себе, відновити інтерес до життя та чому мешканці Курахового рідко звертаються за допомогою, Кума.City говорила з психологом Юлією Хрупіною.
Юлія психолог за освітою, закінчила факультет психології Слов’янського педагогічного університету. До війни працювала у дитячому садку, звичайній школі та школі для обдарованих дітей при музичній академії у Донецьку. З початком бойових дій разом з родиною переїхала до Курахового. Зараз жінка у декретній відпустці, але консультує та паралельно підвищує квалифікацію - проходить он-лайн курси з вікової психології та психології цілей і мотивації.
Юлія Хрупіна
«Не відкрию велику таємницю – люди, які потрапили у складну ситуацію не поспішають до психолога. Одна з причин - вони просто не знають для чого звертатися. Часто телефонують і просять прописати ліки від безсоння, начинаю пояснювати, що не можу цього робити, треба звертатися до іншого спеціаліста. Іноді ті, хто потребує допомоги питають після консультації: «і що тепер все зміниться, буде по-іншому?». Коли ми приходимо у магазин купити хліба або у перукарню зробити зачіску, то платимо гроші і відразу бачимо результат. Але психологічна консультація - не гра в одні ворота. Людина спілкується зі спеціалістом щоб усвідомити проблему та самій прикласти певні зусилля для її вирішення. Іноді для цього потрібен не один сеанс», - розповідає Юлія.
Частіше до психолога звертаються жінки середнього та старшого віку, які вийшли на пенсію. Діти виросли, живуть окремо або навіть поїхали до іншого міста. В такій ситуації іноді людина втрачає мету і сенс життя, бо звикла жити для інших, крутитися як білка у колесі. Ситуація міняється і людина втрачає інтерес до життя. Найчастіше відвідувачі формують свою проблему так: «мені не цікаво жити, не знаю чого хочу від життя». Чоловіки майже не звертаються, мабуть вважають себе занадто сильними, щоб просити про допомогу. Дуже рідко на консультацію приходять сімейні пари, які переживають кризу у стосунках. Юлія каже, що у невеликих містах не прийнято, як кажуть, виносити сміття із хати. Тож люди вибирають або розірвати стосунки, або терпіти заради дітей, спільного побуту та умовної стабільності. На її думку, коли хтось переживає постійне фізичне або психологічне насильство з боку партнера, рішення терпіти далі, може призвести до трагічних наслідків.
«Мені б хотілось, щоб частіше зверталися мами з дітьми, бо тут є можливість допомогти, підказати, як налагодити стосунки з підростаючим поколінням без скандалів, криків та докір, мотивувати дитину на навчання». Психолог зізнається, що майже у всіх випадках її відвідувачі мають ознаки підвищеної тривожності. Універсального рецепту щастя не існує, як і умовної чарівної таблетки від будь-кого душевного болю. Але Юлія Хрупіна дала нашим читачам кілька порад, як відновити інтерес до життя.
- Рух - це життя. Рухайтесь, робіть зарядку, гуляйте на свіжому повітрі, катайтеся на велосипеді, бігайте. Це сприяє виробленню ендорфіну – гормону щастя. До того ж у стані стресу м’язи перебувають у спазмі, а фізична активність сприяє їх поступовому розслабленню та подоланню наслідків стресу.
- Мріяти як у дитинстві, без оглядки та з вірою у здійснення своїх бажань. У дитинстві ми немає достатнього досвіду і віримо, що всі наші мрії здійсняться. Згадайте, свої мрії у 5 - 6 років і поверніться у дитинство. Це зарядить вас енергією.
- Дійте і робіть щоденний вибір. Обирайте навіть чашку, з якої п’єте вранці каву або чай.
- Радійте кожній дрібниці: сонечку, теплій погоді, ранковій зорі, першому снігу, пташці, які сіла на підвіконня.
- Дякуйте собі, оточуючим та Всесвіту, за те, що відбувається у вашу житті.
-
«Любіть себе та вірте у свої сили. Коли питаю у відвідувачів чи люблять вони себе, всі відповідають:«так, звичайно». Але не всі розуміють за що і як вони себе люблять. То ж знаходьте причини та способи любити себе. Все у цьому житті залежить тільки від вас і ніхто ніколи не вирішить ваші проблеми і не зробить вас щасливим», - порадила Юлія.
На завершення бесіди психолог розповіла історію про знайому жінку у віці, яка зламала руку, а через якийсь час щоб розробити малорухому кінцівку пішла вчитися грати на піаніно. Вона одужала, рука працює, як до травми, а сама жінка залюбки грає на піаніно. Тож будь-яку прикру, складну ситуацію у житті ми здатні повернути на свою користь.
Кума. City щотижня публікуватиме цікаві та корисні відео - поради від психолога Юлії Хрупіної.
