Вчора мешканці громади отримували на Вайбер повідомлення стосовно ніби забрудненої води, яку неможна пити навіть кип’яченою. Пізніше на сторінці ДТЕК Курахівська ТЕС, через насосно - фільтровальну станцію якої, подається вода для курахівчан, опублікували заперечення цієї інформації . Весною не лише курахівчани, а й інші мешканці Донецької області, через телефонні - додатки мессенджери отримували повідомлення про вертоліт, який нібито уночі щось розпилює над містами. Все це фейки, підробки, фальшивки – неправдива, викривлена, спотворена інформація, яка не відповідає дійсності. До них відносяться міфи про лікування онкології содою, дихальну гімнастику від коронавірусу, зараження небезпечним вірусом через тестування на СOVID -19 тощо. Як не стати жертвою інформаційних маніпуляцій та відрізнити видумку від реальності? Разом шукаємо відповіді на ці питання.
НАВІЩО РОЗПОВСЮДЖУЮТЬ НЕПРАВДИВУ ІНФОРМАЦІЮ?
Як правило активне розповсюдження фейків відбувається у період соціальної нестабільності – пандемія, карантин, військові дії, акції протесту тощо. Подібну інформацію розповсюджують аби підвищити градус напруги у суспільстві, заставити людей панікувати, боятися. Фейк, передусім грає на ваших емоціях і почуттях, відключає логіку та критичне мислення, а вмикає страх, паніку, або навпаки дає оманливу, безпідставну надію.
ОСОБЛИВІ ПРИКМЕТИ ФЕЙКУ:
Сенсаційність. Приклад: «Вчені з університету N знайшли пігулку від СНІДу». Тут просто. Можна загуглити назву університету, з'ясувати чи він взагалі існує, а потім зайти на сайт університету.
Посилання на нібито компетентні джерела, але без їх вказування. Приклад: «Розповів мій знайомий з МНС». Задайте просте питання - з самого міністерства чи якогось рятувального підрозділу? З якого саме? Якщо відповіді не буде - сумнівайтесь. «Розповіла сусідка подруги моєї тітки, яка в освіті працює». Ким працює? В якій саме структурі?
Недостатність , обмеженість інформації, без конкретики та деталей. Приклад: «Завтра всім видадуть гуманітарну допомогу». Де видають? Хто видає? Яку саме гуманітарну? Кому роздають? Аби викрити фейки, треба задавати багато питань.
Або, навпаки. У повідомленні буде багато деталей, навіть непотрібних, або специфічних термінів, значення яких знають лише спеціалісти. У цьому випадку прийдеться користуватися інтернетом і шукати значення термінів.
ЯК РОЗПОВСЮДЖУЮТЬ ФЕЙКИ?
Найчастіше неправдиву і неперевірену інформацію розповсюджують через соціальні мережі та телефонні додатки – мессенджери. У першому випадку варто пошукати першоджерело, тобто зайти на сторінку користувача, з якої допис почав ширитися по всій мережі.
Вас повинно насторожити:
- якщо на сторінці немає фото або замість нього зображення тварин, квітів, акторів, кіношних героїв;
- дивне ім’я та прізвище користувача – Одинокий лицар, Північний вітер, Карибський пірат, Прекрасна принцеса або Правдивий Правдолюб;
- у користувача мало друзів або вони без фото та з дивним ім’ям;
- профіль створений недавно та в ньому немає ніякої інформації про місця роботи, проживання, навчання користувача. Тобто він майже незаповнений.
Необов’язково ці ознаки свідчать, що сторінка фейкова та такої людини не існує. Але, це привід ретельно аналізувати інформацію, яку поширює цей користувач.
У випадку коли фейкове повідомлення прийшло через телефонний додаток – Viber, Facebook messenger, Telegram, тощо - набагато складніше. Скоріше за все ви отримали його від знайомого або колеги, а той - від приятеля, а той - від сусіда по під’їзду. Тобто інформація ширилась по ланцюгу і ви - одна з ланок. Навряд чи вам вдасться розплутати весь ланцюг і дізнатись, хто першим поширив це повідомлення, але ви можете його перервати. Тож, перед тим, як відправляти його родичам або знайомим, краще перевірте інформацію.
ДЕ МОЖНА ПЕРЕВІРИТИ ІНФОРМАЦІЮ?
Звісно, перед усім, на офіційних сайтах установ, організацій, які відповідають за питання, позначені в отриманому вами повідомленні.
Урядовий портал - інформація про рішення Уряду, роботу міністерств.
Сайт Донецької облдержадміністрації
ТУТ і ТУТ - відповідають за екологію
ТУТ і ТУТ - за надзвичайні ситуації
ТУТ і ТУТ - за соціальний захист, виплати незахищеним категоріям, пільги для громадян
ТУТ і ТУТ- за медицину та охорону здоров’я
ТУТ – за нарахування пенсії та її виплати
Сайт Курахівської міської ради
Сайт Покровської райдержадміністрації
Сайт Покровської районної ради
Сторінка ДТЕК Курахівська ТЕС у Фейсбуці
Крім того, що будь-яку соціально важливу, значущу, корисну або термінову інформацію опублікують на цих сайтах, там є контактні телефони і електронна адреса відповідних структур. А ТУТ добре викривають фейки. У продовженні блогу – про те, як відрізняти правду від вигадки.
Бережіть себе і дотримуйтесь інформаційної гігієни. Далі буде.
