Двоє з восьми медійників, які взяли участь у відеомості між Львовом і Краматорськом на тему: “Плюси і мінуси законопроєкту “Про медіа” №2693. Правки регіональних ЗМІ”, схвалили законопроєкт про медіа №2693. Шестеро вважають його не на часі і пропонують доопрацювати.
Незалежний журналіст, медіаексперт з Краматорська Андрій Романенко наголосив, що законопроєкт №2693 треба аналізувати не стільки як документ про журналістику, скільки як закон про діяльність ЗМІ, який регулює галузь.
«Нарешті соціальні мережі увійшли в якусь офіційну площину. Провайдери послуг загального доступу тепер хоч якось можуть регулюватися. Закон також відкриває можливість реєстрації онлайн ЗМІ, бо дотепер сайти реєструвалися дуже дивно. Сайту було дуже важко бути ЗМІ», – наголосив Андрій Романенко.
Він нагадав, що за чинним законодавством сайт може мати або статус інформагентства, або – газети. Коли більшість сайтів регіональних почалися як сайти газет, це було виправдано. Але зараз, за його словами, багато сайтів не є газетами.
Андрій Романенко також перелічив головні мінуси законопроєкту.
«Що стосується негативних моментів, то дуже велика роль Національної ради, яка стає медіарегулятором. І ми розуміємо, яка вона на практиці буде в Україні. Кожен наступний Президент буде намагатися підлаштувати її під себе і дуже сильнорегулювати ЗМІ. Дуже обурюються цим проєктом провайдери, бо не вирішена схема блокування небажаного контенту», – перелічив мінуси законопроєкту незалежний експерт з Краматорська.
Андрій Євченко, видавець сайту «Kramatorsk Post», розкритикував будь-яке втручання держави в інформаційний ринок. Бажання зробити прозорою структуру власників ЗМІ, на думку видавця, має другий бік медалі – надмірну забюрократизованість, яка дає приводи для санкцій щодо ЗМІ.
Оксана Чернікова, директорка медіаресурсу «Восточний проект» вважає, що законопроєкт про медіа зараз не потрібен.
– Це посилення способів регулювання роботи ЗМІ. Пусковим механізмом для цього законопроєкту стала регуляція. Не вирішує він наші проблеми як регіонального ЗМІ, яке функціонує дуже багато років. Це – перефразування догм тих 12 законів, які сьогодні регулюють роботу ЗМІ.
Натомість вона переконана, що сьогодні потрібні законодавчі норми, які зобов’язують ЗМІ виробляти власний контент, а не паразитувати на чужому та працювати агрегаторами чужих новин.
Її колега з Краматорська журналістка, ескпертка з комунікацій Ольга Нікуліна не заперечує, що закон треба приймати. Але не в такій редакції.
У СЕО сайтів “6262” (Слов’янськ), “06267” (Дружківка), “06272” (Костянтинівка) Валерія Гармаша – подвійне ставлення до закону.
«Гарний приклад, як намагалися регулювати ринок інтернет провайдерів. Поки не було регулювання, там був чіткий постійний розвиток. Була конкуренція, ринок сам себе намагався регулювати. Були, природно, якісь дозволи, ліцензії, але все працювало, щоб у підсумку кінцевий споживач отримував добрий результат. У нас – аналогічна ситуація. Ринок зараз диктує зовсім інші принципи і підходи. Виживе сильніший і ліпший. Може, це будуть телеграм канали, може ютуб телебачення. Треба вибудовувати правила, виконувати їх, а не регулювати. Ніяк Україна не зможе відрегулювати блогерів, інакше ми перетворимося в Корею (КНДР – ЩЛ)»,- наголосив Валерій Гармаш.
Парасковія Дворянин, доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету “Львівська політехніка”, директорка з інформаційних проектів ПрАТ “ТРК “Люкс”, позитивом законопроєку про медіа вважає блокування ворожих ресурсів. Дуже добре виписали, що таке держава-агресор, і чому вона не має мовити на території України. А все інше має вигляд такої компіляцію нашвидкуруч, зауважила Парасковія Дворянин. Вона не погоджується з нормою законопроєкту, за якою в категорію медіа потрапляють і блогери, і торгові майданчики OLX.
Її колега – доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка, а також консультантка інтернет-видання про новини Львова та Львівщини “Варіанти” Ірина Марушкіна вважає, що в Україні достатньо законів, які регулюють інформаційний простір і діяльність медіа. Ірина Марушкіна висловилася проти надання блогерам однакових прав із журналістами.
Керівник медіапроектів Львівського пресклубу Роман Шостак нагадав, що законопроєкт створений на виконання вимоги ЄС.
