Організація «Лікарі без кордонів»/Médecins Sans Frontières (MSF) - незалежна міжнародна медична гуманітарна організація, яка працює у 70 країнах світу. MSF заснована у 1971 році французькими лікарями і журналістами. Організація отримала Нобелівську премію миру у 1999 році. Того ж року «Лікарі без кордонів» почали працювати в Україні.
Сьогодні їх діяльність в країні пов'язана з лікуванням туберкульозу, ВІЛ інфекції, гепатиту С, а також наданням допомоги людям, які постраждали через бойові дії. Організація працює в кількох регіонах країни і надає допомогу людям, які її потребують, незалежно від політичних поглядів і релігійних переконань. Майже місяць назад «Лікарі без кордонів» запустили безкоштовну «гарячу лінію» психологічної підтримки для жителів Мар’їнського та Волноваського районів. Про те з якими питанням звертаються жителі нашого району та як допомогти тим, хто переживає стрес та психологічну напругу через складну епідеміологічну ситуацію та карантин, ми говорили з психологом організації Галиною Мізіною.
Як часто звертаються жителі району за консультацією під час карантину?
З 2014 року ми працюємо на Донбасі, надаємо психологічну і медичну допомогу людям, що страждають від хронічних захворювань і обстрілів. Зараз в умовах пандемії виникла необхідність в організації «гарячої лінії», бо через обмеження люди перестали жити звичним життям, а карантин продовжується і ніхто не може сказати точно, коли закінчиться. Лінія працює з початку квітня, дзвінків поки небагато, але є тривожні звернення, на які неможливо не звернути увагу. У людей наростає напруга, яку неможливо довго витримувати. Медики і місцеве населення в Мар'їнському районі проявляють інтерес до психологічної підтримки через стрес, пов'язаний зі спалахом коронавірусу. Медичні команди MSF поширюють інформацію про «гарячу лінію», особливо серед працівників охорони здоров'я.
З якими питаннями найчастіше звертаються?
Звертаються батьки, бо є труднощі у спілкуванні з дітьми. Зараз діти перебувають вдома. Їм необхідний рух, ігри, спілкування з однолітками, а батьки, які працюють на віддаленій роботі, не завжди можуть це організувати і приділити дітям достатню увагу. Виникають конфлікти, непорозуміння. Також звертаються літні люди які хочуть поспілкуватися, поділитися своєю тривогою. Їм дуже важко переживати обмеження та відсутність спілкування. Людям середнього віку необхідно забезпечувати сім'ю, допомагати і підтримувати своїх батьків, слідкувати, щоб діти були доглянуті. У них на себе не завжди вистачає часу.
Чи часто звертаються за консультацією з приводу сімейного насильства?
Наші люди не звикли виносити сміття з хати. Тільки 10% на мільйон жінок говорять про те, що стосовно них було чиниться насильство. Вже коли люди розповідають про свої симптоми, можна зробити висновок про те, що відбувається в їхній родині. Хоча, були випадки прямого звернення з приводу насильства економічного, фізичного, сексуального, а найчастіше - психологічного.
В умовах карантину збільшилася кількість випадків сімейного насильства. Які загальні поради можна дати тим, хто змушений проживати в умовах карантину на одній території з людиною, яка вчиняє подібне насильство?
В умовах карантину дійсно збільшується кількість випадків насильства. І дати одну пораду на всі випадки неможливо. Необхідно поговорити з постраждалим і тоді вирішувати, які заходи необхідно вжити. Але, якщо цю проблему не вирішити, наслідки можуть бути серйозними. Тим людям, які знаходяться в ситуації насильства, важливо пам'ятати, що вони не самотні. Домашнє насильство ніяким чином не можна виправдовувати. Люди повинні отримувати підтримку і допомогу.
Як самоізоляція і карантин діють на психологічний стан людини? Зрозуміло, що кожен переносить це по-своєму. Від чого залежить те, наскільки важко або легко перенести ізоляцію і обмеження людині?
Ті обмеження, в яких ми живемо півтора місяці, поступово стомлюють і набридають, зростає напруга, вона накопичується. Люди стають дратівливими, запальними. Будь-яка напруга повинна мати певний вихід. Який спосіб ми оберемо, щоб скинути напругу, так ми і будемо справлятися зі стресом. Труднощі є у всіх: у інтровертів, і у екстравертів. Інтроверти проживають все у собі, а не на показ. А екстраверти говорять про це відкрито. Віддалено працювати складно, бо вся родина вдома. Діти потребують уваги, хочуть мати доступ в Інтернет, підходять із різними питаннями, постійно перепитують, коли звільниться комп'ютер. Люди похилого віку і так були обмежені в спілкуванні, а зараз зовсім позбавлені цього. Не можна вийти на вулицю посидіти на лавочці, пограти в доміно або шахи. Люди, які здатні організувати вільний час, знайти заняття до душі, легше переносять обмеження, пов'язані із карантином.
Коли людина відчуває тривалий стрес і постійний дискомфорт, вона починає все переживати на фізичному рівні. Її турбують головні болі, проблеми зі сном або їжею, болі у м`язах, постійна нервозність, роздратування або злість. У цей час важливо звернутися за порадою до психолога, щоб уникнути подальших ускладнень. Ділитися тим, що ми відчуваємо, або попросити про допомогу - це не ознака слабкості, а ознака зрілості і відповідальності.
Які загальні поради можна дати людям, які живуть в умовах карантинних обмежень?
Подбайте про свої основні потреби і потреби своїх близьких, особливо дітей і літніх людей. Пам'ятайте про негативні наслідки зловживання алкоголем або тютюном, які можуть погіршити психологічний стан. Якщо у вас з'явився вільний час, займіться тим, чим вам завжди хотілося зайнятися і на що раніше не вистачало часу. Наприклад, почитайте книги, освойте комп'ютер, навчиться в'язати, грати в доміно, вирощувати квіти тощо. Але якщо вам складно і ви не можете впоратися зі стресом, будь ласка, телефонуйте нам, поговоримо конфіденційно: 050-285-66-65, 068-609-06-85, 066-644-02-79 або 068-607-53-52. Навіть якщо ви справляєтеся зі стресом, завжди корисно порадитись з експертом.
