Як наша редакція мимоволі стала причиною створення фейку та як протистояти поширенню чуток

Минулого місяця Кума. City проводила серед читачів анонімне он-лайн опитування: «Звідки дізнаєтесь останні новини». У голосуванні взяли участь 119 респондентів. Понад 30% наших читачів довіряють новинним регіональним сайтам, 26% - соціальним мережам, 21% – всеукраїнським інтернет-виданням, 11% - телебаченню, 10% - друкованим ЗМІ. Тобто понад 20% респондентів черпають інформацію із соціальних мереж.

Кума. Сity проаналізувала кілька інтернет-спільнот – груп та сторінок у соціальних мережах та визначила, що сприяє розповсюдженню фейків у прифронтовій зоні.

Фейк із англійської означає “підробка” - щось неправдиве, шо не відповідає дійсності. У новинах це - перекручування фактів, що має на меті ввести в оману читача або глядача. Люди поширюють фейки, коли не розуміють, що це неправдиві факти, або роблять це свідомо для дискредитації події чи людини. Як боротися з фейками, «просунуті» користувачі інтернету знають: перевіряти інформацію, довіряти лише надійним джерелам, сумніватися, особливо, якщо отримуєте новини з соціальних мереж, телебачення. Особливо обережним треба бути  на лінії розмежування, де майже не транслює українське телебачення, обмежена кількість періодичних видань у вільному доступі. Ми вирішили дізнатися, як фейки з’являються у нашому районі.

Бездумне або свідоме переказування інформації у неповному обсязі. Маніпулювання почуттями та емоціями людей

 У жовтні Кума Сity опублікувало власний матеріал «Як витрачали бюджетні кошти у 2019 році: дивимось у ProZorro», де аналізували, на що витрачають найбільші суми коштів з власного бюджету три міста Мар’їнського району – Курахове, Мар’їнка та Красногорівка.

Через кілька днів у місцевих пабліках з’явився матеріал, у якому інформацію з нашої публікації дали частково, тобто вирвали з контексту й додали  «красномовну» ілюстрацію. 

Цей репост викликав жваве обговорення у групі «Красногоровка, объединяйся», зібрав понад 160 реакцій користувачів, 95 репостів та стільки ж коментарів. Обурені користувачі не реагували на зауваження, що кошти,  використані Курахівською міською радою та військово-цивільною адміністрацією м. Мар’їнка, с. Побєда та військово-цивільною адміністрацією м. Красногорівка, належать до бюджету цих міст і не мають стосунку до районного бюджету. Більшість емоційно коментували пост: «поки дехто сидить без води та газу під обстрілами, інші будують парки та утеплюють будинки». Мовляв, мирне Курахове за бюджетні кошти реконструює парк «Ювілейний», проспект Миру та застарілий житловий фонд, а прифронтові Мар’їнка та Красногорівка живуть в умовах війни. Хоча те, як, на що і які кошти витратили органи місцевого самоврядування, можна перевірити на сайті ProZorro.

Наслідок: розпалювання суперечки між мешканцями міст на лінії розмежування та Курахового.

Що бачимо: чітка маніпуляція, висмикування інформації з контексту, гра на емоціях читачів, особливо тих, які шість років живуть в умовах бойових дій на лінії розмежування у Мар’їнці та Красногорівці.

Як боротися: уважно читати першоджерело, особливо, якщо йдеться про цифри - ретельно їх перевіряти, вивчати.

Недостатньо інформації. Відсутність або слабкість комунікації між органами влади, силовими структурами та громадою. Чутки та неперевірені факти швидко ширяться, коли відбуваються резонансні для невеликих міст події  – масштабне ДТП, обстріли у прифронтових містах, вбивства.

У жовтні у Кураховому через вибух у власній квартирі загинуло відоме подружжя волонтерів Руслана та Надії Лубинських. Відразу у соціальних мережах поширилось кілька версій загибелі родини. Чутки щодо причин та обставин почали ширитися через брак інформації, пізню реакцію поліції, плутанину в повідомленнях новинних сайтів. Спочатку деякі ресурси писали, що вибух відбувся у Мар’їнці, а не в Кураховому. Городяни висували різні версії: від замовного вбивства через те, що нібито Руслан Лубинський хотів очолити районну військово-цивільну адміністрацію, до необережного поводження з вибухонебезпечними предметами. У деяких ЗМІ загибель чоловіка пов'язали з трагічними подіями у Красногорівці, коли наприкінці вересня у пожежі загинула Ірина Шавкун. Вона свого часу працювала у військово-цивільній адміністрації м. Мар'їнка та с. Побєда й нібито також мала намір подавати документи на голову районної ВЦА.  Ось паблік місцевої сторінки у Фейсбуці - “Курахівський інформаційний полк” та коментарі до нього.

Користувачі соціальних мереж  обговорювали, що перед вибухом біля дверей квартири нібито бачили анонімну посилку. Потім з’явилася версія з розтяжкою у квартирі. Аби перешкодити розповсюдженню чуток, Кума. Сity звернулася до начальника Мар'їнського відділення поліції Волноваського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області майора Миколи Матвієнка. У інтерв’ю він розповів, що загиблі у Кураховому та Красногорівці не були зареєстровані кандидатами у системі LIFT, через яку подають документи на посаду керівника районної адміністрації. Залишків жодної посилки або розтяжки у квартирі не знайшли. Граната ж вибухнула саме у кімнаті. Її залишки й кільце від неї були на місці подій. Кілька свідків бачили таку гранату у загиблого напередодні трагедії.  Всю інформацію, яку надала поліція, опублікували на сайті Кума. Сity.

Наслідок: поширення різноманітних чуток.

Що бачимо: недостатня, розпорошена, суперечлива інформація породжує чутки, які жваво поширюються через соціальні мережі.

Як боротися: з чутками лише за допомогою коментарів офіційних, уповноважених на це осіб, безпосередніми свідками подій. 

Брак перевіреної інформації з окупованих територій

У прифронтовому районі чутки поширюються не лише через групи та пабліки у соцмережах. Їх розповсюджують у чергах до відділення «Ощадбанку», банкоматів, установ та закладів, де проводять багато часу місцеві мешканці та громадяни, які приїздять із тимчасово непідконтрольних територій для оформлення виплат  і зняття готівки. Останні часто не мають доступу до українських газет, телеканалів, сайтів. Місцеві дізнаються новини, як тут кажуть, з «того боку» здебільшого з телеканалів, які працюють на непідконтрольній території, розповідей тих, хто там живе, та чуток. 

Найбільше чуток розповсюджують стосовно можливого закриття проїзду через КПВВ, затримання на пунктах пропуску, можливої заборони перевезення окремих речей, можливого припинення виплат вимушено переміщеним особам, пенсій, або зміни у порядку їх оформлення.

Де брати правдиву інформацію

Наша редакція підслухала, про що говорять у чергах, та знайшла регіональні інтернет-ресурси, де можна перевірити цю інформацію.