Сьогодні православні християни вшановують пам'ять священномученика Атеногена та десятьох його учнів, які прийняли мученицьку смерть за віру. У народному календарі цей день традиційно відкривав сезон жнив і мав особливі заборони.
Хто такий святий Атеноген і чому його пам'ятають
Атеноген був єпископом у давньому місті Себастія — на території сучасної Туреччини. Жив він у найтемніші часи для християнства — за правління імператора Діоклетіана, коли віруючих безжально переслідували і вбивали.
Святий не просто очолював християнську громаду — він був справжнім наставником і духовним батьком для своїх учнів. Десятеро найближчих послідовників стали його вірними супутниками, готовими йти за вчителем навіть на смерть.
Коли розпочалося чергове гоніння, Атеногена разом з учнями заарештували. Їх катували, погрожували, намагалися примусити зректися Христа — але марно. Спочатку на очах у вчителя стратили всіх десятьох учнів, а потім і його самого обезголовили.
Народні прикмети на 16 липня
Наші предки уважно спостерігали за погодою цього дня, адже вона «розповідала» про майбутнє:
- ясний і спекотний день — зима прийде пізно й буде м'якою;
- якщо пішов дощ — чекай на дощову погоду ще тиждень;
- яка погода сьогодні, такою буде й друга половина серпня.
Що заборонено робити 16 липня
Цей день мав суворі заборони, які передавалися з покоління в покоління.
Не рубати, не пиляти, не ламати. Навіть у господарських справах не можна було нічого руйнувати — вважалося, що разом із трісками можна «відсікти» від себе удачу.
Не мити підлогу і не підмітати. За народними повір'ями, так можна було «вимести» добробут із хати. Прибирання краще відкласти на інший день.
Не просити підвищення чи надбавку. Такі справи, за переконанням предків, були приречені на невдачу.
Що можна робити в день святого Атеногена
Зате 16 липня традиційно відкривав сезон жнив — люди виходили в поле збирати перше жито. Це був час активної праці й особливої родинної єдності.
Добрим знаком вважалося провести день поруч із рідними, у теплій домашній атмосфері. Саме спільна праця й взаємна підтримка, за переконанням предків, приносили благословення на весь рік.
