Курахівчанин Павло Лепинський – чемпіон світу з гиревого спорту, майстер спорту міжнародного класу. Живе, працює та тренує у Мар’їнському районі, разом із дружиною готуються стати батьками.
У дитинстві Павло дуже захоплювався історією. Мріяв стати істориком або політологом, але поступово увага до спорту витіснила прагнення до науки. Знайомство з гирею відбулося під час навчання в Курахівському професійному ліцеї. Щороку проводилися «Козацькі ігри», в яких Павло тричі брав участь. Результатом «Козацьких ігор» для майбутнього чемпіона стали дві перемоги і одне друге місце.
Першу гирю Павло викупив з пункту прийому металолому. На дворі був 2008 рік, хлопець за 24 – кілограмовий спортивний снаряд виклав 60 гривень. Вага однієї гирі на змаганнях – 32 кілограми. Тальк й досі доводиться замовляти в інтернеті, в магазинах Курахового його не продають.
Історія успіху
Поступово спортсмен знайомився з хлопцями з інших міст, які вже були кандидатами та майстрами спорту з гирьового спорту. Завдяки їх порадам почав детальніше приділяти увагу техніці виконання, доцільності деяких допоміжних вправ. Це дало результат: у віці 19 років виконав норматив кандидата у майстри спорту та став срібним призером міжнародного турніру серед юнаків у Запоріжжі. Наступного року взяв бронзу на чемпіонаті України з результатом 72 підйоми у поштовху двох гир та 113 підйомів у ривку однієї гирі. Водночас виконав завітний норматив майстра спорту.
Юнак виступав на різних профспілкових, студентських та інших турнірах. Інколи щільність виступів доходила до 4–5 стартів на місяць.
Після перерви в декілька місяців Павло з новими силами повернувся до тренувань та отримав свою першу перемогу на чемпіонаті України та право представити країну на чемпіонаті світу 2013 у м. Ташкент.
«Найважчою частиною тренувань була психологічна підготовка, адже це був перший виступ за межами країни. Настроїти себе перед виходом на поміст – запорука вдалого виступу. Важким фактором була й акліматизація – в Україні температура повітря була на той час 10–12 градусів, а у Ташкенті вже 32–33», – ділиться Павло. Виступив вдало: виграв чемпіонат серед юніорів у особистому заліку та серед чоловіків у командній естафеті.
Впродовж 2014–2016 років спортсмен вигравав чемпіонати України, але на міжнародні змагання не виїжджав – через травми та через брак коштів. Інколи доводилось по кілька місяців приймати обезболюючі препарати, щоб не вибитись з тренувального процесу. Загальне навантаження на тренуваннях доходило до 200 тон, піднятих над головою, за тиждень. На чемпіонаті Європи 2016 року виконав норматив майстра спорту міжнародного класу.
Почав включати в тренування більше силових вправ, через це власна вага збільшилась. У 2014 році виступав у ваговій категорії до 70 кілограм, на чемпіонаті світу 2018 року виступав вже у категорії до 95 кілограм.
Сьогодення чемпіона
Наразі Павло працює тренером з пауерліфтингу у Мар’їнській ДЮСШ, підготував чемпіонів області серед юнаків та юніорів два роки поспіль. Роботу тренером називає «роботою мрії», адже найголовніше – бачити результати своїх вихованців. Зарплата тренера ДЮСШ – 3200 гривень на місяць.
Майстер спорту зізнається, що не хотів бути тренером через малу зарплату. В спорткомплексі підробляв інструктором, зустрів талановитих спортсменів – аматорів, які показували гарні результати. З’явилося бажання допомогти хлопцям дорости до професійних спортсменів. Так у 2018 році до Курахового приїхали зі змагань два призери чемпіоноту Донецької області – Валерій Харахаш та Данил Ващенко, яких тренував Павло Лепинський.
Поради від чемпіона
«Професійним спортсменам не рекомендую зганяти вагу більш ніж на 2–3 кілограми, треба бути сильним у своїй вазі, а не шукати легшого шляху!», – навчає тренер.
Мрії та плани
«Чим буду займатись у подальшому, чи буду і далі тренувати або сам повернусь до спорту, чи знайду себе у чомусь іншому – ще не вирішився. Проблема пошуку себе після закінчення спортивної кар’єри спіткає майже всіх спортсменів, і я не виключення», – посміхається Павло.
