Кума. City розпочинає нову рубрику - міська професія. Це буде знайомство з людьми різних професій у Кураховому та Мар’їнці. Тут будуть історії звичайних людей, які живуть і працюють серед нас. З першого погляду ми можемо не помічати їх труд, але насправді ми їх бачимо щодня за прилавками кіосків та магазинів, на вулицях біля доглянутих клумб, у перукарнях та салонах краси, за кермом маршруток та у лікарняних коридорах. Їх праця незамінна і потрібна завжди.
Наша перша героїня – Марина. Вона консультант у салоні мобільного зв’язку, який знаходиться у ТЦ «Жовтневий». Тож її добре знають всі активні користувачі мобільного зв’язку, які живуть у центрі міста.
Захоплювалась англійською
За фахом дівчина секретар - друкарка. У дитинстві з усіх шкільних предметів віддавала перевагу іноземній мові та алгебрі. Але у скрутні 90 –ті роки її батьки, як інші, місяцяни не отримували заробітну плату. Про вступ до інституту чи університету, а ще й у великому місті, можна було лише мріяти. Довелось вступати до училища, щоб вже за рік мати спеціальність, а разом з нею і змогу працювати. У невеличкому місті з роботою завжди не дуже, а в ті часи тим більш. Тож майбутньому консультанту довелось змінити не одну професію. Працювала вона продавчинею у продуктовому магазині, менеджером з продажу пластикових вікон та дверей, менеджером з споживчого кредитування у «Правекс банку». Коли під час чергової кризи відділення закрилось, перед жінкою, яка сама виховувала дитину, постало питання де терміново знайти роботу. Знайома, яка працювала у салоні мобільного зв’язку якраз підшукувала собі напарницю.
Новій професії вчилась півроку
Тож дівчина довго не вагалась і прийшла на стажування. «Спочатку після банку було трохи не по собі. Ніби, замість того, щоб йти вгору, спустився на шабель нижче. Згодом це пройшло. Була на стажуванні два тижні. Звичайно за цей час неможливо вивчите все, що повинен знати консультант. Вчитися доводилось у процесі роботи. У мене тоді був звичайний мобільний телефон, про функції та можливості різних моделей нічого майже не знала. Тоді вже був доступний інтернет, тож кожну вільну хвилину доводилось копирсатися і вишукувати інформацію про різні бренди та моделі, вивчати різновиди зарядних пристроїв, особливості тарифів різних операторів», — розповідає вона. Вже через півроку дівчина зрозуміла, що знає свою роботу і вона їй подобається.
Передусім — порядок у магазині
Кожний робочий ранок консультанта починається за десять хвилин до дев'ятої годин. В це час на неї вже чекають літні жіночки, яки хочуть з самого ранку поповнити рахунок. Вони майже всі знають її по імені і діляться з нею новинами. «Молодь поповнює мобільний через інтернет та термінали, а люди у віці таким досягненням цивілізації не дуже довіряють, тож поповнюють рахунок ваучером або користуються нашою послугою електронного поповнення», — розповідає вона. Більшість відвідувачів поспішає до салону мобільного зв’язку вранці, а у день переважно покупців немає. Тож у Марини є час протерти вітрини та полички. Вона любить коли у магазині порядок і всі гаджети, зарядні та чехли красиво розкладені на полицях. Після 16.00 знову наплив відвідувачів, які по дорозі з роботи поспішають поповнити рахунок, купити стартовий пакет, нові навушники, батарейки або чехол на мобільний.
Підібрати потрібний гаджет та оптимальний тариф — ціла наука
Звичайно заходять і за телефонами та планшетами. Звісно у наш час будь-який гаджет можна завмовити через інтернет і отримати поштою. «До нас заходять покупці, які не просто гоняться за новою іграшкою, а хочуть отримати консультацію. Розпитують яка модель простіша у користуванні, яку краще придбати для роботи, а яка підійте підлітку. Зазвичай люди у віці шукають прості телефони з гучними динаміками, великим екраном та кнопками. Молодь обирає багатофункцінальні смартфони, за допомогою яких можна необхідну інформацію в інтернеті знайти і відео подивиться, і музику скачать, і у Вайбері спілкуватися. Активно купують гаджети перед Новим роком, Восьмим березня, початком навчального року. Бувають і періоди відносного «штилю»— Пасхальні свята, сезон відпусток. Але сказати, що курахівчани купують мобільні та супутні товари тільки в інтернеті неможна. В онлайн - магазині складно обрати чехол під певну модель телефону, можна не вгадати з навушниками, бо відвідувачі перед покупкою звикли слухати як вони відтворюють звук», — ділиться міркуваннями продавець. Звертаються до неї за консультацією з приводу вигідного тарифу. Марині треба розуміти для чаго саме необхідний покупцю мобільний зв'язок. «Тим, хто любить довго говорити по телефону треба певний пакет, який передбачає безліміт у мережі, для любителів спілкуватися СМС підійде інший тариф, а для тих у кого є родичі закордоном - ще інший», — ділиться секретами професії Марина. Звичайно консультант повинна розбиратися у мобільних телефонах, планшетах, колонках, навушниках, типах зарядних пристроїв, діючих тарифах та умовах стартових пакетів.
На питання, як вдається всю цю інформацію утримувати у голові і про все пам'ятати, лише посміхається та відповідає, що не вважає свою роботу занадто важкою. Їй подобається бути корисною, доступно пояснити та допомогти покупцю обрати необхідний товар. «Приємно коли люди виходять з магазину задоволені покупкою або приходять і розповідають, що купили телефон кілька років тому, він справно працює і вони не жалкуть про покупку. У такі моменти відчуваю себе на своєму місці», — розповідає вона.
Професія вимагає витримки та такту
Стикається продавець із проханнями типу «ой, допоможіть мені, я тут щось наклацав і все зникло, звук пропав». «Буває, що людина просто щось заблокувала, або випадково виключила динамік, або змінила початкові налаштування, звичайно намагаюсь допомогти. Але, якщо телефон має заводський брак, або його неодноразово розбивали чи він побував у воді і потребує ремонту, то це вже не в моїй компетенції. Тут допоможе сервісний центр або майстер з ремонту мобільних», — розповідає Марина. Звичайно бувають і складнощі у спілкуванні з покупцями. «Іноді люди приходять у магазин знервовані, намагаються підвищувати голос або хамити, можуть завітати і відвідувачі на підпитку. Намагаюсь незважати на це, хоч і засмучуюсь. Але це життя і всяке буває», — філософські зауважує вона. На питання про зарплату посміхається та відповідає, що, як для нашого міста, вона непогана. Звичайно хотілось би отримувати більше, але, як і у будь—якому бізнесі, тут все залежить від обсягів продажу. Тож едина надія, що покупна спроможність місцевих жителів згодом зросте. А що ж до дитячої мрії Марини, то її сдійснила донька Тая, яка цього року вступила на бюджет Приазовського технічного університету та навчатиметься на перекладача.
