Володимир Яницький, художник-самоучка з Курахового має вкрай слабкий зір, але він пише та продає свої картини. Увесь виторг відправляє на допомогу ЗСУ.
Хто повідомляє: видання "Фокус"
Володимир переніс понад 20 операцій
Володимир Яницький має вроджену патологію по зору. За своє життя чоловік переніс понад 20 операцій на очах.
"Лікарі мені давали прогнози, що до 40 років я практично повністю засліплю", — розповідає Володимир.
Довелося вибрати професію, в якій зір не головний. Так Яницький став масажистом-реабілітологом. Все своє життя Володимир прожив у Кураховому: працював масажистом, відкрив меблеву майстерню та не переставав писати картини. Але війна, яка прийшла на Донбас у 2014 році, кардинально змінила пріоритети.
"Всі гроші, які заробляв тоді, я віддавав на допомогу військовим. Я вважав так: краще я допомагатиму, ніж мені", — зізнається Яницький.
Посадили горд і поїхали
Великомасштабне вторгнення Росії змінило все ще раз.
"У ніч на 24 лютого у мене було безсоння. Я сидів з телефоном у руках, а дружина прокинулася і запитує: "А чому ти не спиш?" Я відповів, що сам не знаю, але відчуваю: щось має статися", — Згадує Яницький.
Коли у прифронтовому Кураховому стало зовсім "жарко", Володимир із дружиною вирішили, що треба евакуюватись.
Роботи ВолодимираФото: Видання "Фокус"
"Двері з вікнами в будинку вже самі почали відчинятися від вибухової хвилі. І тоді ми зрозуміли, що настав час. Правда, не втрачали надії, що все зміниться: ми посадили город, а наступного дня вранці вже поїхали. Але з умовою, що обов'язково повернемося, — підкреслює Володимир Яницький. — Військові, рятуючи своїх товаришів, з якими захищають країну, ще й за нас повинні думати? Я так не вважаю".
Але як залишити десятки картин, які з'явилися за 30 років творчості?
"Нас їхало п'ять дорослих людей у легковому автомобілі. Чи багато візьмеш з собою речей? Але хотілося вивезти те, що дорого, і ми на сімейній раді все ж таки вирішили вивезти картини. Два тижні я їх знімав з підрамників, потім вклав на дно багажника, і так ми поїхали", — ділиться Яницький.
Пішов у військомат на вилицях
Художник евакуювався на Волинь і, попри статус людини з інвалідністю по зору, вирушив до військкомату.
"Через стрес у мене відмовили ноги, я місяць практично пролежав. Як тільки почав на милицях трохи ходити, щоб ні в кого не було зайвих питань (адже я великий, 2 метри на зріст), зібрався і поїхав у військкомат", — згадує Яніцький.
У військкоматі Володимиру, звісно, відмовили.
"І тоді я прийняв рішення: раз я не можу допомогти армії безпосередньо, то допомагатиму на фронті мистецтва, — каже художник. — Ще в мене виявилася аневризму аорти. Якщо сказати по-простому, це означає, що мені половину серця треба відрізати й поставити протез. Смертність дуже висока. Мені давали пару місяців. Лікарі прогнозують, що серце в будь-якому випадку розірветься. На операцію потрібні гроші. Але я вирішив так: коли війна закінчиться, якщо я доживу, я обов'язково щось зроблю. А поки я можу хоч якоюсь копійкою допомагати, я це робитиму".
Володимир з дружиноюФото: видання "Фокус"
Володимир Яницький уже провів кілька персональних виставок на заході України, а виторг від продажу картин направив на допомогу ЗСУ. Крім того, чоловік навчає живопису дітей, батьки яких воюють на фронті.
"Ви не уявляєте, як дітям приємно, коли ми разом малюємо вітання, листівки, а потім діти відправляють їх на фронт своїм батькам!" — ділиться художник.
