Вже майже пів року йде активна фаза війни в Україні, яка виснажує армії та вимагає постійного введення резервних підрозділів замість втрачених. Відомий військовий експерт Том Купер проаналізував боєздатність армії рф та можливості її поповнення новими силами.
Путін має майже 2 мільйони потенційних резервістів
На тлі всіх україно-, західно- та нечисленних російських повідомлень про путінські "проблеми з поповненням важких втрат Збройних Сил Російської Федерації (ЗСРФ) за рахунок пошуку достатньої кількості добровольців для бойових дій в Україні", складається враження, що в нього насправді немає проблем із цим. Тобто: кількісно вони мають достатньо військ.
Причина в тому, що за останні 22 роки Путін подбав про створення величезного пулу воєнізованих організацій, за яким пішов велика кількість приватних військових та охоронних підрядників, з яких можна проводити мобілізацію. Можливо, початкова ідея полягала в тому, щоб охороняти власний режим, але тепер ця величезна організація є дуже доречною.
Спочатку розглянемо те, що я називаю «путінськими пасдаранами»: Росгвардію. Це озброєна організація чисельністю близько 340 000 осіб, не підпорядкована Міністерству оборони та Міністерству внутрішніх справ. Росгвардія відповідальна лише перед Путіним. Можна стверджувати, що росвгвардія насправді не навчена для фронтових операцій, а переважно служить для охорони об'єктів стратегічного значення в Росії. Однак він має і великі підрозділи (у тому числі ціла дивізія спеціального призначення), здатні вести бойові дії.
Групи, що називають себе російськими козаками, включають ще 600 000 навчених військовослужбовців, тисячі з яких вже служать в ЗСРФ, у яких також є свої козачі частини і козацькі військово-навчальні заклади.
Потім додайте російський союз десантників: це ще 300 000 ветеранів, котрі славляться своєю «згуртованістю». Настільки, що за останні два місяці цілі батальйонно-тактичні групи ВДВ стрімко поповнилися своїми ветеранами 5-, 10-, 15-річної давності.
Потім додайте ще 40 000 або близько того від ОМОНу (підконтрольного росгвардії) і ще 40 000 від СОБРу.
І не забувайте, що тільки в російському приватному охоронному секторі працює понад 600 000 росіян.
Загалом виходить близька двох мільйонів потенційних солдатів та офіцерів
Росіянам не потрібна загальна мобілізація
Стає очевидним, що президенту РФ не потрібна «загальна мобілізація» — навіть тоді, коли цього «вимагають» небагато з його “говорящих голів”. Попри величезні втрати за перші п'ять місяців цієї війни (за даними військової розвідки, на сьогодні загинуло понад 70 000 військовослужбовців ЗСРФ), російські збройні сили можуть підтримувати чисельність на рівні, необхідному для продовження бойових дій.
Мобілізовані до війська.
Багатьом російським військовослужбовцям, які прибули в Україну за останні кілька тижнів, виповнилося 40 років, і тому вони знаходяться далеко не в «хорошій формі». Однак армія РФ поповнює ряди і повертає до своїх рядів десятки пошарпаних батальйонно-тактичних груп БТГ. У російського генштабу не було проблем із реорганізацією 3–4 пошарпаних БТГ в одну чи дві «нові» одиниці. Так, звісно: всім не вистачає номінального складу, але так було вже на початку війни. Тобто особливої різниці у цьому плані немає: щойно будь-яку БТГ реформують, її знову відправляють на передову. Результати далеко не такі очевидні, як у Харківській та Херсонській областях, де російські лінії фронту значно зміцнилися за останні три тижні.
Ініціатива переходить до вагнерівців
Де якість хоча б «зберігається» (нехай навіть «не покращується») — це сектор приватних військових компаній (ПВК). Багато російських ПВК безпосередньо пов'язані з регулярними підрозділами ЗСРФ (навіть базуються поруч із їхніми базами) і кілька років набираються з їх лав.
Найманці Вагнера
Інші набираються з ГРУ, ФСБ та ВДВ. Не дивно, що за даними розвідки такі компанії, як «Вагнер» і «Редут/Редут-Антитерор/Антитерор», кожна з яких має сім БТГ, беруть участь в операціях в Україні та Туран хоч одну, а то й дві БТГ. Це 15–16 БТГ одних лише російських ПВК — і той фактор, який значною мірою ігнорується на Заході, тоді як чим більше знижується ефективність ВДВ та ЗСРФ-регулярів, тим більше зростає значення ПВК — як продемонстровано в Лимані, у Попасній. І, останнім часом, у Пісках.
