Редакція сайту Кума. Сity починає нову рубрику "Жіноча історія" про жінок Курахівської громади. Нашими героїнями стануть поліцейські, медики, підприємниці, спортсменки, інженерки. Вони розкажуть про свою професію, роботу, про те, що таке успіх, гармонійні стосунки, як їм вдається поєднувати роботу та турботу про сім'ю, поділяться своїми секретами та розкажуть про те, що для них головне у житті.
Першою героїнею нової рубрики стала Наталія Бурда – директорка єдиного в місті агентства нерухомості "Лідер" та мама двох дітей.
- Які шкільні предмети вам найбільше подобалися?
- У школі мені подобалася хімія, фізика, математика, біологія, дисципліни близькі до медицини. До історії ставилася прохолодно, а фізкультура в мене була на п'ять. Я займалася понад п'яти років легкою атлетикою та бігом, стільки ж волейболом, два роки баскетболом. Жаль, тоді в секції бойових мистецтв дівчаток ще не приймали. Хоча, хлопчики і дівчатка повинні виховуватися в однакових умовах.
На робочому місці
- Ким ви хотіли стати у школі?
- У школі мені хотілося вивчати правознавство. Якби тоді, коли я навчалася у школі, нам викладали основи права, то я б пішла працювати у поліцію. У нашій сім'ї були медики, будівельники. У бабусі та дідуся було своє фермерське господарство.
- Яка у вас освіта?
- Я економістка та маркетологиня. Торік закінчила Київський університет ринкових відносин.
- Як прийшли в професію? Чому вирішили спробувати себе у цій сфері?
- До війни у мене була своя справа - відділ із дитячим одягом на ринку. Усі гроші вкладалися безпосередньо у бізнес. У мене була мотивація, мені хотілося, щоб гроші працювали, хотілося розвивати сферу оренди та продажу нерухомості, створити нові робочі місця, а згодом готувати фахівців у цій сфері. Тобто, намагалась не проїсти гроші або просто витратити на щось, а вкласти їх у розвиток. Коли почалася війна, люди втікали від бойових дій та шукали житло. Від бойових дій насамперед бігли матусі з дітьми у сльозах та істериці. Як їм не допомогти? Спочатку працювала як волонтер, просто шукала їм житло та не чекала винагороди. Мені хотілось допомогти людям. Мені дзвонили о другій - третій годині ночі, у мене в той час було немовля на руках, але мене це не зупиняло. А потім ті, кому вдалося підшукати житло, почали дякувати за працю. Агентства нерухомості тоді ще не було. Ця ідея у мене зародилася через два роки, коли бойові дії були не такими інтенсивними.
Благодійна акція у 2015 році
- З початку бойових дій ринок нерухомості злетів, бо люди бігли від війни з Мар'їнки та Красногорівки, їхали з Донецька. Тоді житло у місті здавали лише за комунальні, ну чи за комуналку плюс невелику доплату. Після 2015 року, коли власники почали помічати збільшення попиту, ціни на оренду житла почали зростати. Місцеві жителі, які здавали квартири, почали на цьому заробляти. Ціна формувалася довільно, наприклад, сусідка здає за 1 000 грн., і я буду за таку ціну здавати і не важливо, що у сусідки є ремонт, а в мене його немає. Закони ринку ніхто не враховував, просто людям були потрібні гроші. Ціни на оренду житла зростали у 2015 - 2017 роках. З кінця 2014 року переселенці почали отримувати виплати, це також сприяло зростанню цін на оренду житла. За часів пандемії ринок нерухомості завмер. Але з цього року, гадаю, він оживе.
Під час навчання
- Кому у вашій професії легше чоловікам чи жінкам?
- Немає жодного ґендерного поділу у професії. Цей бізнес нелегкий. У ньому важко і чоловікам, і жінкам. У бізнесі, пов'язаному з нерухомістю, все залежить від того, як ти засвоюєш інформацію. Одні це роблять швидше, інші – повільніше. Ще у цьому бізнесі важливе серйозне ставлення до справи, постійне вдосконалення та злагоджена робота команди. При підборі співробітників звертаємо увагу на бажання вчитися, відповідальне ставлення до своїх обов'язків. Ми вивчаємо основи менеджменту, маркетингу та реклами і це навчання не закінчується ніколи.
На зустрічі з колегами у Дніпрі
- Як ви відпочиваєте?
- Якщо ви багато працюєте, то витрачаєте багато енергії, і ваш організм виснажується, ви хворієте. Я це називаю - " дайте мені спокій, не чіпайте, мені треба відпочити". Люблю подорожувати, їздити на тренінги та конференції, де люди діляться своїми враженнями та знаннями. Мені подобаються палаци та великі бібліотеки – це місця, де зібрано багато знань, там особлива атмосфера. Не люблю сидіти кожен день і читати безвідривно книги. Але знаю, що це потрібно. Людина повинна все життя вчитися, це допомагає вижити за будь-яких умов і обставин.
На зустрічі з колегами у Дніпрі
- Як вдається поєднувати сім'ю та роботу?
- Мені допомагають порядок та дисципліна. Раніше щодня за будь-якої погоди бігала о п'ятій ранку. У мене день розписаний по хвилинах. Це дуже дисциплінує. Потім просто звикаєш до такого порядку, і тоді вистачає часу і на сім'ю, і на роботу, і на хобі.
- Що для вас означає гармонійні стосунки?
- Ідеальний партнер – це опора та підтримка. Це готовність підхопити домашні справи, якщо я зайнята, зганяти в аптеку або відвести дитину до лікаря. Тобто, партнер має бути готовий, хоча б на якийсь час взяти відповідальність за побут у сім'ї. І всі ці якості партнера краще дізнатися до шлюбу. Важливо у відносинах вміння розмовляти та домовлятися одне з одним. Партнер - це доросла, зріла людина, а не старша дитина, яку потрібно на собі тягнути. Рано чи пізно у будь-якій сім'ї трапляються кризи, хвороби, втрата роботи. І в такій ситуації доросла дитина, як і раніше, вимагатиме чисті шкарпетки та свіжоприготовлений сніданок, наплювавши на те, що у вас висока температура або тяжка хвороба. Запорука успішного союзу - повага, розуміння, приємні сюрпризи, жіноча мудрість і терпіння, чоловіча стресостійкість і рішучість, спільні подорожі.
З родиною
- Найважливіші якості жінки?
- Чесність, порядність, справедливість
- Що для вас найголовніше у житті?
- Мої близькі та рідні люди.
