У 2017 році Андрій Геревенко, викладач спеціальних дисциплін виграв грант на облаштування спортивного скеледрому «Only up» на базі Курахівського професійного ліцею. Зараз він тренує дві дитячо-підліткові групи. Його вихованці показують гарні результати на обласних та всеукраїнських змаганнях.
***
Цей матеріал – частина інтерактивного медіасеріалу на Свои.City. Ми зібрали 8 історій про молодих тренерів, які роблять все можливе для розвитку спорту у невеликих містах на Донбасі. Вони розповідають про те, як мотивувати дітей до активних занять, як і де проводять тренування і що вважають найкориснішим у своєму виді спорту. Дивіться відео і знайомтеся з нашими героями.
***
Андрій захопився туризмом ще у студентстві, коли поїхав на туристичний зліт поблизу Святогір’я. До цього він шукав свій вид спорту. Спробував біг, боротьбу, кікбоксинг. Туризм повністю захопив його з першої подорожі. Саме тому йому прийшла ідея створити секцію скелелазіння.
Зараз він закінчує магістратуру Луганського Національного університету за напрямом “фізичне виховання” та п’ять днів на тиждень тренує 40 маленьких курахівчан. Його вихованці здебільшого діти та підлітки 9 -13 років. Але відвідувати секцію можна з 6 до 18 років.
Як зазначає тренер, цей вид спорту доволі корисний для дітей, тому що при підйомі "працюють" всі групи м’язів – від литок до спини. До того ж займатися скелелазінням доволі безпечно, принаймні, розбитий ніс дитині не загрожує.
«Дивно, що скелелазіння вважають небезпечним спортом. Так, ми іноді стираємо фаланги пальців, коли чіпляємося за виступ. У нас бувають мозолі на руках від турніка. Іноді, коли неправильно групуємося при спуску, можемо отримати розтягнення зв'язок, але це лікується. Звісно, при проходженні траси скелелази завжди уважні і сконцентровані», – ділиться тренер.
За словами Андрія, багато хто з викладачів фізичної культури та тренерів вважає, що скелелазіння треба ввести до навчальної програми з фізичної культури. Але для цього потрібно побудувати у школах невеликі скеледроми.
«Скелелазіння – не дешеве захоплення. Спорядження дороге, але страхувальні системи у нашій секції є, тож батькам треба подбати про якісне, зручне взуття та магнезію для змащування рук, аби вони не ковзали. Добротні «скальники» коштують дорого, тож раджу батькам купувати вживані. За них доведеться заплатити 500 - 700 гривень. А от знайти магнезію у Кураховому можна лише в одному місці. Доводиться замовляти онлайн», – розповідає Андрій.
За словами Андрія Геревенка, він намагається не пропускати зі своїми вихованцями жодних змагань.
«На жаль, у батьків не завжди є можливість оплатити дорогу, проживання дітей під час змагань. Але певну суму покривають Федерація альпінізму, обласний Центр туризму. До карантину, нам вдалось виїздити на змагання 1 - 2 рази на місяць, а на рік не менше 13 разів. До речі, всіх дітей залучаю до змагань, навіть тих, хто прийшов тиждень тому. Дітям треба адаптуватися, освоювати нові траси та не лякатися змагань”, – ділиться тренер.
До речі, на початку цього року вихованка секції восьмирічна Вероніка Донець посіла третє місце у всеукраїнських змаганнях у Кам'янці-Подільському.
У секції тренується Данило Гречук, Катерина Голобокова, Анастасія Вертелецька, Артем Гаращук, Володимир Шевченко, Іван Баяндін, які неодноразово займали призові місця на обласних змаганнях. За словами тренера, відразу зарекомендувати себе як професійний спортсмен у цьому виді спорту складно, навіть тим, хто приходить підготовлений.
«Аби досягти результатів, треба вправно тренуватися не менше пів року. Буває, іноді приходять діти, які вправно поводяться на турніку, «запросто крутять сонечко», але певні групи м’язів у них слабкі, їх треба навантажувати, аби вони зміцніли», – розповів тренер.
До того ж, на його думку, аби підготувати одного скелелаза треба не лише тренуватись на стендах, а й виїздити на тренування на скелі, якомога більше освоювати нових скелелазних стендів.
Стенд, на якому тренуються юні курахівчани, реконструювали два роки тому. Зараз він орієнтований на посилення швидкості скелелазів під час підйому.
«Зал вже треба модернізувати, оновити зачепи, змінити рельєфи. Але один рельєф, наприклад, коштує 100 євро. А їх потрібно щонайменше 80 штук. До того ж оновлювати треба щорічно. Для підготовки спортсменів у напрямку болдерінгу необхідно побудувати болдергіновий зал висотою 4 метри, довжиною 10 метрів, оснащений сучасними рельефами та зачепами. Зараз наш скеледром висотою 9 метрів, орієнтований під складність, але без нахилів, рельєфів замало, зачепи старі», – розповів він.
На його думку, було б добре створити у місті мобільну скелелазну базу, на якій можна було б проводить навіть всеукраїнські змагання. Але мобільний стенд коштуватиме більше мільйона, а на обладнання подібної бази взагалі треба не менше трьох мільйонів.
Андрій Геревенко зізнається, що відпочиває лише тоді, коли гуляє з дітьми у парку. Але й на такий відпочинок у нього не завжди вистачає часу, бо тренерська робота забирає немало часу, та і звітність треба заповнювати.
«Люблю бігати і навіть мрію пробігти марафон – 42 кілометри. Але на постійні тренування часу не вистачає. Взагалі, моє хобі – тренування на скеледромі. Мені подобається, коли діти виходять із тренувань втомлені, але задоволені своїми результатами, коли вони обговорюють, хто і як пройшов трасу, коли вони просто живуть спортом, насолоджуються ним», – ділиться тренер.
До речі, навіть чотирирічна донька Андрія Геревенка любить відвідувати тренування тата.
***
Цей медіасеріал створено в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
